Українських та румунських бізнесменів визнано «пільговиками»

06.07.2006

      Із-поміж чотирьох блоків питань, обговорюваних 4 липня на зустрічі в Одесі, спільну позицію глави політичних відомств України і Румунії Борис Тарасюк і Міхай Унгуряну виробили лише по одному — потрібно невідкладно полегшити умови перетину спільного держкордону бізнесменам і жителям прикордонних районів двох країн. Міжурядовий протокол про зміни і доповнення до міжурядової угоди про умови взаємних поїздок громадян від 19 грудня 2003 р. було підписано в присутності журналістів, запрошених до Будинку прийомів облдержадміністрації. Документом передбачено пільгове оформлення віз для жителів прикордонних районів і бізнесменів обох країн, а також право тривалого перебування громадян — до 90 діб — на території сусідньої країни. Сторони також домовилися сприяти проведенню українсько-румунського бізнес-форуму в Одесі.

      Власне, це, по суті, і є реальною домовленістю, що засвідчує наміри урядів України і Румунії змінити на краще напружені взаємини, що склалися внаслідок раніше заявлених румунських претензій на частину території виняткової економічної зони України в північно-західній частині Чорного моря. Пан Унгуряну так і заявив: червнева зустріч в Одесі з українським колегою поставила відносини двох країн «в нормальні рамки, визначено питання, які можна вирішити зараз, і ті, для розв'язання яких потрібен час». І першим із таких питань, що потребують особливих зусиль, було визнано делімітацію кордону в межах континентального шельфу і виняткових економічних зон двох країн, де каменем спотикання є острів Зміїний. Це питання, як заявив глава політичного відомства Румунії, сторони рекомендуватимуть керівництву держав вирішувати конструктивно і першочергово з огляду на підготовку справи до розгляду в Міжнародному суді ООН у Гаазі. Унгуряну прозоро натякнув, що Румунія схильна до компромісів при обговоренні цього питання, щоб не чекати судового розгляду в 2008 році. Однак не назвав жодного пункту, по якому Румунія згодна піти назустріч Україні. Глава МЗС України, у свою чергу, констатував, що уряди України і Румунії створили надійні правові рамки для розв'язання цієї проблеми, підкресливши визначну роль Міжнародного суду ООН як неупередженого і авторитетного арбітра, здатного на основі справедливих принципів і з урахуванням усіх відповідних обставин ухвалити справедливе і юридично обгрунтоване рішення у цій справі. Водночас сторони визнали доцільним «проведення майбутніх зустрічей у випадку необхідності лише на рівні експертів, а не на постійній основі».

      Не вдалося знайти спільних позицій і щодо другої проблеми, яку порушує в міжнародних організаціях уряд Румунії: відновлення суднового ходу на українській ділянці Дунаю по гирлу Швидке. На прес-конференції пан Унгуряну акцентував, що сторони домовилися врахувати при розгляді цієї проблеми висновки експертів спеціальної міжнародної екологічної комісії, що працює в Женеві й готується їх опублікувати 10 липня поточного року.        Існують, на жаль, розбіжності і щодо третього питання, що обговорювалося, — забезпечення гуманітарних та інших прав етнічних українців у Румунії і етнічних румунiв в Україні. Глави зовнішньополітичних відомств погодилися з необхідністю активізації двостороннього співробітництва у галузі забезпечення прав етнічних українців у Румунії та етнічних румунів в Україні. «Для нашої держави численна українська діаспора в Румунії, а також румунська діаспора в Україні є важливим фактором зміцнення двостороннього співробітництва», — наголосив на перс-конференції Борис Тарасюк. Сторони вирішили прискорити підготовку до проведення у жовтні ц.р. засідання Змішаної міжурядової українсько-румунської комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин. Під час зустрічі також досягнуто домовленості щодо проведення у вересні ц.р. спільного моніторингу становища національних меншин за участі міжнародних експертів ОБСЄ та Ради Європи.

      Наступну зустріч для розв'язання двосторонніх проблем міністри закордонних справ України і Румунії домовилися провести у румунському місті Мамая.

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>