У часи існування СРСР третина підприємств та закладів від загального космічного потенціалу базувалася в Україні. Як пише «Інтернет-Репортер», на радянський космос у тій чи іншій мірі працювали десятки підприємств, науково-дослідних інститутів та наукових центрів. Вже у запуску першого штучного супутника Землі (4 жовтня 1957 року) були задіяні українські підприємства «Комунар» та «Арсенал». Вони ж брали участь у підготовці «Гагарінського старту». Близько 40 відсотків радянського (а потім і російського) загону космонавтів складали саме вихідці з України.
Мало хто знає, але свій шлях до Місяця радянський «Луноход» розпочав в Україні. Для підготовки команди, що ним керувала, та для випробовувань самого апарата в кримських горах під Сімферополем було створено спеціальний «місяцедром». У 70-х на Місяць було запущено всього два «трактори» — «Луноход-1» та «Луноход-2». Під час виконання місячної місії «трактористи» теж знаходилися в Криму — у центрі керування в селищі Шкільне. Пізніше зі Шкільного керували роботою космічних кораблів «Союз», брали участь у здійсненні першої міжнародної стиковки «Союз»-«Аполон», відстежували перший, і єдиний, політ радянського «човника» «Буран». За даними «Інтернет-Репортера», після проголошення незалежності України центр у Криму було майже повністю знищено.
Особливість української космічної галузі — це військові розробки часів колишнього СРСР. «Українські фахівці розробили, виготовили найкращі у своєму класі ракети стратегічного призначення SS-18 «Сатана», які досі перебувають на військовому озброєнні Росії, — розповідає Олег Федоров, начальник управління космічних програм і наукових досліджень Національного космічного агентства України. — На базі цих ракет, які знімаються з бойового чергування, російсько-українське спільне підприємство КОСМОТРАС створює перспективний конверсійний носій «Дніпро» — один із найкращих у своєму класі. Всього здійснено вже п'ять успішних пусків».
В Україні досі зберігаються унікальні експонати. На пам'ять про славетну космічну минувшину у нас залишився брат-близнюк «Лунохода-2», який колись проходив випробування на кримському «місяцедромі». Свого часу його передали в дарунок Космічній виставці, що у таборі «Артек». Тут є такі експонати, яким можуть позаздрити найсолідніші космічні музеї — зокрема це тренажери, на яких тренувалися перші космонавти Землі, тренувальний скафандр Гагаріна та парашут, на якому він приземлився після свого легендарного польоту. Є також і скафандр космонавта Леонова, у якому було здійснено перший вихід людини у відкритий космос. А найбільший ажіотаж серед дорослих відвідувачів викликає пластикова туба з традиційною етикеткою «Столичної» горілки, представлена серед експонатів «космічної їжі». Цікаво, що в самій Росії на сьогодні майже не залишилося реліквій, пов'язаних з першими космічними польотами. Більшість із них продано за кордон. У 1993 році через аукціон Сотбіс за 69 тисяч доларів росіяни примудрилися продати навіть «Луноход-1». Правда, вивезення його з Місяця — за рахунок покупця.
Загалом за всі роки існування вітчизняної космічної галузі запущено 400 космічних апаратів різного призначення, які розроблені та виготовлені на українських підприємствах.
Прогноз щодо загострення військових дій на південних, близьких до моря, українських територіях («УМ» № 107 за 25 липня ц.р.), на жаль, реалізувався. Чим провокуються необачні державні рішення і що допомагає їх уникати? За якими правилами розгортатимуться події в Україні надалі? Про це наша наступна розмова з астрологом Ярославою Сидоренко. >>
Якщо раніше іменем коханої людини називали зірки, то тепер кавалер купує дамі серця ділянку на Місяці. На Марсі? Теж не проблема! «Це найкращий подарунок для близьких, найоригінальніший», — переконують у «Місячному посольстві», єдиній в Україні установі, яка займається продажем космічних ділянок. 40 гектарів на Місяці коштують усього 900 гривень. >>
Перший в історії Південної Кореї астронавт готується до польоту в космос. Ця країна не має власних космодромів і не проводить самотужки запуски пілотованих ракет, тому 31–річний Ко Сан приєднається до російсько–американської місії, повідомляє сайт «Лєнта.ру». >>
Перший українець, який бачив Землю з висоти космічного польоту, радянський космонавт №4, добрий знайомий Гагаріна, Титова, конструктора Корольова розповів «УМ» про те, які випробування очікували на космонавтів на Землі та у космосі, та існування інопланетян, скільки зробили українці для розвитку світового авіа- та ракетобудування. >>
У 1961 році, 12 квітня, увесь Радянський Союз нервував — у космос відрядили першого космонавта Юрія Гагаріна. Він сказав «Поїхали!» — і полетів. Відтоді цей день — професійне свято для людей, причетних до космічної галузі. >>
Космос — хоч і дорога галузь науки, але дуже перспективна. Для України вона є і, сподіваємося, буде й надалі візитною карткою у світі. Для песимістів, які вважають, що після розвалу СРСР розвалилася й українська наукова космічна база, скажемо — наші фахівці ще здатні здивувати світ здобутками, розробками й заявити про себе. Для оптимістично налаштованих зазначимо: роботи в цій галузі, звісно, дуже багато. Є в чому наводити лад, є що відроджувати й активно фінансувати. Але наші науковці вже сьогодні задніх не пасуть, про що свідчать результати роботи. «Серед здобутків — це й статистика пусків різних ракетоносіїв, — розповідає Олег Федоров, начальник управління космічних програм і наукових досліджень Національного космічного агентства. — Усього за минулий рік у світі здійснено 55 пусків. П'ять із них зробили ракетоносії українського виробництва «Зеніт — 3SL» та «Дніпро». Основне їх призначення — виведення на орбіту супутників зв'язку. Цього року ми теж сподіваємося на не меншу кількість пусків, бо українські ракети-носії себе добре зарекомендували на ринку. І ми вийшли на стабільний графік запусків». >>
