КОРОТКО I ЯСНО

11.03.2006
Найкращий навчальний заклад України — це...

      Міністр освіти та науки Станіслав Ніколаєнко минулого тижня під час наради ректорів повідомив, що визначено рейтинг вищих навчальних закладів України. У відповідь на це Юрій Єхануров попередив, що рейтинги — справа невдячна, і може виявитися багато незадоволених, тому краще визначати кращий ВНЗ у своїй категорії. Тим часом, згідно з повідомленнями прес-служби МОН, кращий ВНЗ оцінювали, беручи до уваги організаційну структуру, доступність освіти, результативність інтеграційних процесів, позиціонування випускників на ринку праці, науково-педагогічні кадри, кадровий потенціал, наукову роботу викладачів та студентів.

      Кращим вищим навчальним закладом України за цими критеріями визнано Луганський національний педагогічний університет.

      У ЛНПУ навчається 22 тисячі студентів, є видавництво «Альма-матер», ВНЗ випускає щорічно близько 40 електронних підручників, розвивається мережа дистанційного навчання.

      Журналісти та освітяни трохи здивовані першою позицією рейтингу, яку традиційно займали Київський університет імені Шевченка, Києво-Могилянська академія, Політехнічний інститут, випускників яких високо цінують роботодавці. Цілком можливо, що громадськість просто мало знає про ЛНПУ, хоча дехто вважає, що рейтинг може бути своєрідним знаком «загравання» до «донецьких» напередодні парламентських виборів.

Призначено стипендії імені М. Грушевського

      Кабінет Міністрів України постановою від 23 лютого затвердив нову академічну стипендію імені М.Грушевського для 70 студентів та 30 аспірантів державних вищих навчальних закладів III — IV рівня акредитації денної форми навчання, які найбільше відзначилися в навчальній та науковій роботі, починаючи з другого курсу. Стипендію призначають за поданням ВНЗ, яке можна подавати двічі на рік для студентів та раз на рік для аспірантів після сесії та за її результатами.

Вчитися мовою своїх батьків

      Під час прес-конференції у Севастополі міністр освіти Станіслав Ніколаєнко сказав, що мова, якою вчитимуться школярі у Криму, залежатиме від бажання батьків. «Прийдуть 20 батьків, і напишуть заяви, що вони бажають відкрити російськомовний клас або навпаки, україномовний клас, ми, відповідно, повинні виконати Конституцію України і такі класи відкрити. Попросять — будь ласка. Ми будемо просити разом з адміністрацією вирішувати питання щодо кадрiв, щодо методик, посібникiв — допоможемо й організуємо», — пообіцяв міністр. С.Ніколаєнко аргументував такий підхід тим, що «Президент наш говорив, що кожна дитина буде розмовляти і навчатися мовою своїх батьків».

Науковці поки не отримуватимуть величезних пенсій

      Президент наклав вето на зміни до Закону про наукову та науково-технічну діяльність. Про це повідомили у прес-службі Президента. Причина — невідповідність Закону Конституції України, Закону України «Про оплату праці» і чинним нормам Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», до яких зміни не вносяться.

      За нормами ветованого Закону, до заробітної плати науковців мали б включати не лише ставку, а й доплати та винагороди, в тому числі ті, за які науковець отримує гроші за кінцевим результатом. Закон також передбачав, що пенсія наукового співробітника інституту та закладу будь-якої з форм власності має забезпечуватися держбюджетом України. А для обчислення пенсії треба враховувати заробітну плату наукового співробітника як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Приблизні підрахунки показують, що на такі пенсії для науковців потрібно більше нiж 237 млн. гривень.

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>