Усередині обсерваторії.
Наприкінці минулого року німецька агенція ДПА повідомила про відкриття в Госеку, що на південь від Берліна (земля Верхня Саксонія), відреставрованої старовинної обсерваторії, яку використовували древні європейці, котрі ще не вміли ні писати, ні читати, для спостереження за зоряним небом. Це найстаріший такого роду об'єкт, споруджений нашими пращурами ще в кам'яну добу, приблизно сім тисяч років тому. Старовинну обсерваторію відкрили випадково 1991 року під час аерофотозйомок. Далекі предки користувалися нею для визначення найкоротшого дня року, коли, як вони вважали, літо перемагає зиму.
Завдяки відкриттю археологів та реставрації стародавньої обсерваторії, сучасні люди можуть дізнатися, як їхні предки розпочинали спостереження за небом. «Ми також дізналися, що астрономія існувала за кілька тисячоліть до появи цивілізацій більш високого рівня в долині Тигру та Євфрату», — заявив Франсуа Бертемес, директор Інституту доісторичної археології при університеті ім. Мартіна Лютера в місті Галле-Віттенберг. Обсерваторія була зокрема обладнана дерев'яним палісадом iз дубового дерева та трьома брамами. Відновлений тепер палісад навколо площі діаметром 75 метрів нараховує 2300 дерев'яних стовпів. У палісаді були великі отвори, які виконували роль приладів для спостережень. Завдяки брамам та «візирам» у колодах палісаду люди кам'яної доби могли цілком точно визначати найдовший та найкоротший дні року.
Бертемес наголошує, що спостереження за Сонцем у Госеку поєднувалися з тогочасними релігійними ритуалами, зокрема шлюбними та зарахування дітей до кола дорослих. Обсерваторія була й базарною площею, цвинтарем та місцем зібрань і виконання вироків засуджених до страти. На шести тисячах квадратних метрів обсерваторії археологи виявили кістки людей і тварин. Багато вчених уже охрестили старовинну обсерваторію «німецьким Стоунхенджем». До речі, обсерваторія в Госеку розташована лише за 25 кілометрів від так званого Himmmelsscheibe von Nebra («Небесного кола з Небри»), іншої старовинної обсерваторії, збудованої 3600 років тому, яку використовували для визначення з допомогою Сонця та зірок перших днів кожної пори року.
Обидві стародавні обсерваторії відкриті для відвідування туристами, які можуть побачити на власні очі, як працювали древні астрономи. Обсерваторія в Госеку збереглася найкраще з приблизно 150 подібних стародавніх астрономічних споруд, виявлених ученими до цього часу на території сучасних країн: Німеччини, Чехії, Словенії та Австрії. Це свідчить, що в ті часи на великих обширах Центральної Європи існувала одна велика розвинена культура.
Прогноз щодо загострення військових дій на південних, близьких до моря, українських територіях («УМ» № 107 за 25 липня ц.р.), на жаль, реалізувався. Чим провокуються необачні державні рішення і що допомагає їх уникати? За якими правилами розгортатимуться події в Україні надалі? Про це наша наступна розмова з астрологом Ярославою Сидоренко. >>
Якщо раніше іменем коханої людини називали зірки, то тепер кавалер купує дамі серця ділянку на Місяці. На Марсі? Теж не проблема! «Це найкращий подарунок для близьких, найоригінальніший», — переконують у «Місячному посольстві», єдиній в Україні установі, яка займається продажем космічних ділянок. 40 гектарів на Місяці коштують усього 900 гривень. >>
Перший в історії Південної Кореї астронавт готується до польоту в космос. Ця країна не має власних космодромів і не проводить самотужки запуски пілотованих ракет, тому 31–річний Ко Сан приєднається до російсько–американської місії, повідомляє сайт «Лєнта.ру». >>
Перший українець, який бачив Землю з висоти космічного польоту, радянський космонавт №4, добрий знайомий Гагаріна, Титова, конструктора Корольова розповів «УМ» про те, які випробування очікували на космонавтів на Землі та у космосі, та існування інопланетян, скільки зробили українці для розвитку світового авіа- та ракетобудування. >>
У 1961 році, 12 квітня, увесь Радянський Союз нервував — у космос відрядили першого космонавта Юрія Гагаріна. Він сказав «Поїхали!» — і полетів. Відтоді цей день — професійне свято для людей, причетних до космічної галузі. >>
Космос — хоч і дорога галузь науки, але дуже перспективна. Для України вона є і, сподіваємося, буде й надалі візитною карткою у світі. Для песимістів, які вважають, що після розвалу СРСР розвалилася й українська наукова космічна база, скажемо — наші фахівці ще здатні здивувати світ здобутками, розробками й заявити про себе. Для оптимістично налаштованих зазначимо: роботи в цій галузі, звісно, дуже багато. Є в чому наводити лад, є що відроджувати й активно фінансувати. Але наші науковці вже сьогодні задніх не пасуть, про що свідчать результати роботи. «Серед здобутків — це й статистика пусків різних ракетоносіїв, — розповідає Олег Федоров, начальник управління космічних програм і наукових досліджень Національного космічного агентства. — Усього за минулий рік у світі здійснено 55 пусків. П'ять із них зробили ракетоносії українського виробництва «Зеніт — 3SL» та «Дніпро». Основне їх призначення — виведення на орбіту супутників зв'язку. Цього року ми теж сподіваємося на не меншу кількість пусків, бо українські ракети-носії себе добре зарекомендували на ринку. І ми вийшли на стабільний графік запусків». >>
