Освіта на продаж?

17.11.2005
Освіта на продаж?

Міністр поспішає дати відповіді на запитання студентів. (Валерія СОЛОВЙОВА.)

      Молодь бажає суттєвих змін у системі освіти, — вважає експерт з питань молодіжної політики ПРООН Оксана Овчарук. Найбільш значущим пріоритетом у цьому контексті є подальше впровадження Болонської угоди, бо вона надає можливість поєднувати традиційні та інноваційні технології, вважає 68% респондентів, які взяли участь у недавньому соціологічному дослідженні ПРООН. 15 відсотків молодих людей переконані, що далеко не всі рівні освіти є доступними для них. Щоб зробити освіту більш доступною для кожного молодого українця, молодь пропонує розвивати та розповсюджувати систему надання грошових позик на навчання, приймати малозабезпечених, сиріт, молодь з вадами здоров'я — поза конкурсом. А також наголошує на впровадженні дистанційного навчання та відміні контрактного навчання у державних ВНЗ. Молоді люди  вважають, що вітчизняна освіта в цілому відповідає вимогам українського ринку праці (68%), але є недостатньо конкурентоспроможною у світі (42%)».  Але це не означає, що так само оцінюють освіту безпосередньо фахові експерти.

      Олена Локшина, експерт з аналітичних досліджень та моніторингу проекту ПРООН «Створення безпечного середовища для молоді України» зазначає, що результати аналітичних досліджень, проведених у рамках проекту, свідчать: відбулося стихійне становлення освітніх послуг, відтак вища освіта в країні набула комерційного характеру, сформувалася як самостійний сегмент у системі комерційних відносин. «В Україні поняття освіти ототожнюють із офіційною освітою, а в європейському вимірі це поняття включає три основні складові — формальну, неформальну, або додаткову, та інформальну, — резюмує Олена Локшина. — Перший сектор  видає атестати, дипломи, довідки, посвідчення. Другий сектор здійснює освітню діяльність (це спеціальні заклади, інститути). Третій сектор — це система інформаційних заходів: засоби масової інформації, бібліотеки, музеї, послуги у сфері розваг, інтернет... З точки зору параметрів європейського освітнього простору, можна зазначити, що в Україні стан освіти тією чи іншою мірою співвідноситься з європейським виміром лише у галузі формальної освіти. Сектор інформальної освіти в Україні фактично не сформований.  У нас майже припинено випуск науково-популярних журналів, суттєвих змін зазнав ринок книжкової продукції, наразі чисельними є низькопробні видання, до мінімуму зведено загальноосвітнє та навчальне телебачення. Відсутній моніторинг та належний контроль за телеефіром, де навіть вдень можна побачити еротичні сцени, насильство. Неформальна освіта в Україні виглядає більш оптимістично. Працюють центри, гуртки, палаци для молоді. Але традиційне наше розуміння неформальної освіти більш вузьке, ніж аналогічне поняття в європейському значенні».

      Які ж зміни у системі освіти вищої школи очікуються найближчим часом, наприклад у наступному році? Міністерство освіти і науки пріоритетами в розвитку вищої школи визнало розширення академічних свобод та інституційної автономії ВНЗ; удосконалення системи державного управління вищою школою, поступовий перехід навчальних закладів у підпорядкування міністерства; забезпечення рівного доступу до якісної вищої освіти всіх громадян України; поетапне запровадження зовнішнього тестування абітурієнтів, залучення банківської системи до надання кредитів на навчання, забезпечення не менше половини бюджетних місць при вступі до ВНЗ. Відповідно до вимог Болонської декларації планується запровадити новий перелік напрямів і спеціальностей вищої школи, перейти до дворівневої (бакалавр-магістр) системи підготовки кадрів та кредитно-модульної системи навчання. А також розробити і запровадити механізми участі реального сектору економіки в інвестуванні у вищу освіту, створювати умови для реалізації принципу «Освіта протягом всього життя», розширювати можливості для післядипломної освіти. У планах — також суттєве збільшення контингенту іноземних студентів в Україні. У соціально-економічній сфері очікується реалізація програми «Студентський гуртожиток»; поступовий перехід до фінансування навчальних закладів із розрахунку на одного студента.

      Міністр освіти і науки Станіслав Ніколаєнко днями зауважив на зустрічі зі студентами Національного педагогічного університету імені Драгоманова: «Українцям завжди була притаманна велика тяга до знань. Але останнім часом у нас поширилося таке явище, як псевдоосвіта, прагнення отримувати дипломи без докладання зусиль у навчанні. На цій псевдоосвіті дехто заробляє великі гроші. Але час змінився. Якщо студенти будуть сьогодні старанно працювати протягом усього дня, а потім — і протягом усього життя, вони завжди залишатимуться конкурентоспроможними. При використанні всіх можливостей людського розуму, всіх засобів інформаційних технологій, слiд пам'ятати про те, що треба виховувати себе як патріота, як громадянина, як яскраву особистість».

Людмила РЯБОКОНЬ.

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>