Чи кисне борщ у сердитих газдинь?

      Кажуть, є люди, від погляду яких прокисає молоко. Цікаво, чи кисне борщ у сердитих газдинь? Власне, про що це я? Зараз поясню. На мою пропозицію надсилати листи з рекомендаціями, зауваженнями, побажаннями надійшло не так багато листів, як мені б хотілося (чи то літо прийшло, а з ним — дачно-городні клопоти, чи пора випускних-вступних екзаменів, менше з тим). Як завжди особлива подяка постійній читачці не лише «УМ», а й шпальти «Смачне життя» та незмінній дописувачці пані Ярошевській зі Жмеринки. На жаль, не можу оголосити про початок нового конкурсу, бо ще в процесі пошуку спонсора (який конкурс без призів, а їх може надати тільки добрий меценат). Та йдеться не про це.

      Надійшов, з-поміж іншого, на мою адресу і дуже сердитий лист від однієї дописувачки, яка обурилася, що на шпальті було подано рецепт борщу без капусти й томату, бо що ж це за класичний борщ без цих інгредієнтів (хоча йшлося про парубоцький борщ, а їм, парубкам, ліньки взагалі готувати, не те що дотримуватися класичних канонів). І тут-таки пише, що існує тисяча рецептів українського борщу. Тисяча не тисяча, але вже ці її слова, власне, і є відповіддю самій собі. Так само як один із наших екс-Президентів вважає, що вареники бувають лише з вишнями або сиром, але назбирав десятки й сотні рецептів інших вареників, які також мають право на життя. Власне, справжні вареники з вишнями ми їмо ну дуже рідко, переважно ж — із картоплею, з грибами чи ще чимось.

      Подібна ситуація і з борщем, який можна готувати із доброї сотні інгредієнтів, але це не означає, що потрібно пхати «весь сир в один вареник». Адже борщ варять і на реберцях, і на молоці, і з таранею, і з «вушками». (До речі, у книжці «До святкового столу» Дарія Цвек, яка для багатьох господинь-початківців та й для досвідчених є безперечним авторитетом, наводить шість рецептів борщів, три з яких — без капусти). А як же тоді поєднати молоко чи тараню з капустою? А що ж робили наші прабабусі у переджнивки, коли стара капуста вже давно скінчилася, а нова ще не виросла, а борщ же варили щодня? Те ж саме з томатним соусом чи пастою, які винайшли зовсім недавно, а борщі в Україні варять століттями. До речі, й свіжі помідори в борщ почали класти не так уже й давно (почитайте книжку «Українська минувшина», 1993 р., колектив авторів під керівництвом А. Пономарьова), а заправляли його сироваткою, маслянкою, сметаною, додавали для кислоти буряковий квас, кислі яблука, в деяких районах навіть вишні, на Поділлі готували для закваски спеціальний квас із запарених житніх висівок — грис. Усе це я описала у своїй статті «Море борщів», якщо хто забув. До того ж кожен регіон має свої традиції щодо приготування тих чи інших страв.

      Та й сама я готую кожен раз якийсь новий борщ, додаючи інгредієнти по сезону. Так навіть цікавіше і, звісно ж, смачніше. Не потрібно зашорювати себе, ставити в якісь обмежені рамки, адже, як довів нам кухар «Край-раю», кулінарія — це такий простір для фантазій. До того ж не обов'язково бути дипломованим спеціалістом, щоб смачно готувати, адже більшість наших мам чи бабусь і гадки не мали про якісь кулінарні технікуми, а їхні страви завжди були й будуть для нас найсмачнішими, бо готувалися вони з душею.

      Значно більше я б зраділа, якби надійшли листи з реальними пропозиціями, життєвими порадами, з рецептами фірмових страв, які наші читачки готують. Наразі спробую врахувати всі ваші побажання і зичу вам, щоб ваші борщі ніколи не кисли.