Відновлення по Максимуму: на Черкащині відкрили центр протезування
Надважлива подія для реабілітаційної інфраструктури Черкаської області: на базі табору «Максимум» запрацював центр протезування. >>
«Круглий стіл» «Сучасний стан медико-соціальної, оздоровчої та трудової реабілітації жінок, хворих на рак молочної залози», ініційований Благодійним фондом «Здоров'я жінки і планування сім'ї» та «Національною Асамблеєю інвалідів України» мав на меті якраз актуалізувати на державному законодавчому рівні проблему реабілітації жінок, які перенесли мастектомію (видалення молочної залози) і обговорити можливість впровадження європейських стандартів.
Щороку в країні реєструють майже 16 тисяч хворих на рак молочної залози. Кожна друга жінка звертається по допомогу до лікаря, коли вже надто пізно — на ІІІ — ІV стадіях захворювання. В Україні, на жаль, малопоінформованість населення, недостатність фінансування, відсутність сучасного обладнання з виявлення й лікування раку вкупі призводять до збільшення кількості хворих.
«Світовий досвід показує, що профілактичні заходи та рання діагностика є основними чинниками, які впливають на успішне лікування онкологічних захворювань, — зауважила Галина Майструк, голова фонду «Європа-Донна», обгрунтовуючи європейські стандарти реабілітації таких хворих. І додала: — Чому саме рак молочної залози привертає таку увагу? Адже не менш страшним є рак легень чи крові. Думаю, жінки витриваліші, чіпкішi до життя. Жінка завжди прагне бути привабливою. А тому слід дати їй можливість такою і залишатися».
Робоча група, створена у підсумку «круглого столу», має намір ініціювати парламентські слухання з цього питання у березні наступного року. Також запропонувала розробити механізм виділення коштів у розмірі вартості вітчизняного протеза, аби жiнка мала вибір: купувати український протез або ж додати власні гроші і придбати імпортний, можливо, кращої якості. Справа в тім, що сьогодні держава надає жінкам протези вітчизняного виробництва, а вони не всім підходять.
Після операції з видалення молочної залози в організмі жінки відбуваються певні негативні зміни. Звичні кола обігу крові й лімфи порушуються, що призводить до застоювання лімфи і порушення обміну речовин. Можуть розвинутися діабет, погано функціонувати рука з прооперованого боку, а ще негаразди із спиною. Скільки б не важила молочна залоза, її видалення призводить до зміни центру ваги й викривлення хребта.
Сучасне протезування дозволяє відмовитися від торбинок з льону і крупою, але жінок все ще часто залишають сам -на-сам із психологічними проблемами після операції. В Україні лише зовсім недавно відкрився перший Центр реабілітації хворих на рак молочної залози, про що писала «УМ». Але ж київського «Ортесу», який працює з двома групами по шість чоловік, замало, коли в державі щороку виконують близько 15 тисяч мастектомій.
Валерій Романов, директор з виробництва цього унікального поки що центру, розповів, що їхнє завдання — навчити жінку, що робити після операції: «Окрім обов'язкових фізичних вправ, важливим є саме психологічне розвантаження за допомогою звукiв природи — шуму води, співу пташок тощо, — та ароматичної дії, яка спочатку розслаблює, а по завершенні сеансу тонізує. Зазвичай у «релаксовій» кімнаті пацієнтки мовчать, заглибившись у себе. А буденних розмов вистачить деінде. Ми намагаємось не стільки спрямувати жінку на розробку м'язів чи фізичне одужання, скільки допомогти їй повернутися до здорового сприйняття світу».
Надважлива подія для реабілітаційної інфраструктури Черкаської області: на базі табору «Максимум» запрацював центр протезування. >>
Перший чоловік, якому пересадили генетично модифіковану нирку від свині, Річард Слейман, помер через два місяці після операції. >>
Карту нейронних ланцюгів мозку склали дослідники з Гарварду разом з експертами з машинного навчання Google. >>
Волонтери з Кременчука посприяли проведенню тисяч успішних операцій з вилучення уламків. >>
Четверту трансплантацію нирки тій самій людині здійснили львівські трансплантологи. Жінка майже 30 років бореться із нирковою недостатністю. >>
Суміш ферментів, яка здатна перетворювати кров будь-якої групи — A (II); B (III) чи AB (IV) — на підходящу для переливання кому-завгодно першу (0) групу – визначила група дослідників зі Швеції та Данії >>