Кому тут несолодко? Європа створює обмеження для українських виробників курятини, яєць та цукру

Сподівання деяких європейських фермерів не справдилися: профільний комітет Європарламенту в березні продовжив до 5 червня 2025 року режим безмитної торгівлі з Україною.

 

Але, щоб розлючені фермери не знесли своїми тракторами Єврокомісію, остання залишила право накласти обмеження на «особливо чутливі сільськогосподарські продукти» — птицю, яйця і цукор.

 

Це означає, що якщо імпорт цих продуктів перевищить середні обсяги 2022 і 2023 років, то постане питання квот. 

 

Праві політики активно експлуатують як політичні дивіденди нещодавні гучні акції протесту фермерів. У Франції це «Національне об’єднання» (RN) Марін Ле Пен. У Німеччині протести фермерів підтримує «Альтернатива для Німеччини» (AfD).

 

Протести у Франції розпочалися через плани уряду щодо скорочення субсидій на сільськогосподарське паливо. Схожа причина протестів у фермерів Німеччини, Греції та Румунії.

 

В Італії аграрії вимагали відновити податкові пільги для сільгоспвиробників. У Польщі фермерів підбурює права партія «Право і Справедливість» (PiS) та маргінальні політики.

 

«Є багато свідчень того, що протести фермерів відкривають вітер змін», — наголосила представник «ПіС», депутат Європарламенту Ядвіга Вишневська в інтерв’ю польському тижневику «Солідарність». 

 

Але, без сумніву, найбільшим вигодоотримувачем «аграрної бурі» в Європі є росія. Особисто путін іще в 2022 році озвучував тези на кшалт «наплив дешевих українських продуктів» підриває європейські ринки.

 

Відмовившись від «зернової угоди», росія розраховувала, що українське зерно сухопутним маршрутом хлине в Європу і буде продано в прикордонних з Україною країнах, перш за все в Польщі.

 

Коли це сталося, європейським «друзям путіна» і популістам було дуже легко підхопити підкинутий наратив і заслати розгніваних фермерів на українські кордони. 

 

А от асоціація молочників Польщі, наприклад, не підтримує блокаду польсько-українського кордону. Польські постачання молока, сирів та йогуртів до нас набагато перевищують українські до Польщі. «Дорогі фермери, пам’ятайте, що в цій країні є не лише виробники зерна», — резонно зауважила директор Польської молочної палати Агнешка Малишевська. 

 

Тож дешеве українське зерно — це турбота фермерів з країн Східної Європи. Та й то не всіх. Наприклад, тваринники Іспанії та Італії були раді збільшити постачання зерна з України. Тож до списку «особливих» товарів наше збіжжя не потрапило.

 

Українська продукція займає не більше 0,5% ринку ЄС. Тож говорити про конкурентний тиск із боку української продукції, враховуючи ці фактори, некоректно. Чому тоді європейські фермери та галузеві асоціації протестують? Бо їх лякає динаміка поставок.

 

Крім того, на 2023—2027 роки в євробюджеті заплановано 189,2 млрд євро на прямі субсидії фермерам, а конкурентна українська продукція — це пряма загроза звичному життю «на халяву». 

 

Заступник міністра економіки та торговий представник України Тарас Качка уточнює: «Євросоюз шокований не лише масштабом українського агросектору, а й тим, що ми починаємо переговори, коли вже глибоко зайшли на їхній ринок. Не тільки в рамках ATM (Autonomous Trade Measures — автономних торговельних заходів. — Ред.), а й у рамках угоди про вільну торгівлю».

 

Рішення, запропоноване Єврокомісією, значно погіршує умови торгівлі, які діяли протягом 2022—2023 років, тож чим завинила українська курка? Парадоксально, але ефективністю виробництва.

 

У Європі птахівництво — це, як правило, сімейний бізнес. Кожна зайнята в ньому родинна фірма вирощує в середньому 40-50 тис. курей, а українські підприємства вирощують у середньому 1,8 млн курей.

 

І хоч у загальному споживанні країнами ЄС м’яса птиці частка українського експорту становить тільки 1,5%, фермерів знову ж таки лякає динаміка поставок. 

 

Хитра українська курка часто проходить через заводи в Європі, зокрема, в Бельгії, Нідерландах чи Польщі, які не зобов’язані вказувати її походження. Найбільшим постачальником курячого м’яса в Європу є МХП.

 

Агрохолдинг Косюка забезпечує 90% європейського імпорту птиці з України. Так що навіть президент Франції Еммануель Макрон знає про існування МХП. 

 

«Експорт курятини в ЄС зріс із 90 тис. тонн до війни до 200 тис. тонн зараз. Кому це вигідно? Групі, що належить мільярдеру. Об’єктивно, ми не хочемо заробляти гроші для цього пана, тому що це не допомога Україні», — заявляв Еммануель Макрон у лютому.

 

Але насправді причина в тому, що українська курка виявилася удвічі дешевшою за французьку: 2,4 євро/кг проти 4,8 євро/кг. 

 

Виконавчий голова МХП Джон Річ вважає, що «експорт МХП не мав істотного впливу на ціни в ЄС, оскільки компанія фактично відібрала частку ринку в інших експортерів — Бразилії та Великої Британії».

 

Польща, яка є найбільшим виробником курячого м’яса в ЄС, теж звинувачує МХП: мовляв, за останні два роки МХП отримала більш ніж п’яту частину всіх кредитів ЄБРР, спрямованих на розвиток українських курячих ферм та інших продовольчих підприємств. То запросіть українських фахівців написати вам бізнес-план. 

 

Серед експортерів курячого м’яса, як і всіх імпортних сільгосппродуктів, що сертифіковані Євросоюзом, є також підприємства «Агро-Овен», «УЛАР», «Птахокомбінат «Дніпровський» та «УПГ-Інвест». До речі, м’ясо курей сьогодні експортується не тільки в ЄС, а й у країни Перської затоки, Далекого Сходу та СНД.

 

Саудівська Аравія з часткою в 15,6% зберегла за собою друге місце серед імпортерів українського м’яса у 2023 році. Вона закуповує в нас винятково м’ясо птиці. Торік обсяги постачань українського м’яса на її ринок становили 69 тис. тонн вартістю $139 млн.

 

Щодо яєць, то в найбільшого їх експортера — Сінгапуру (19,2%) — немає ніяких претензій до України. Яйця і яєчні продукти до країн ЄС експортують підприємства груп компаній «Овостар Юніон», агрохолдинг «Авангард» та Inter-Edinstvo Holding. Але претензії мають Польща (17,3%) та Нідерланди (15,1%). До війни квота ЄС була 3 тис. тонн на яйця та яєчні продукти, а в 2023 році експорт яєць і яєчних продуктів становив 39,6 тис. тонн, тобто зріс у кілька разів. 

 

Солодка проблема (до речі, в Європі вже кілька років поспіль спостерігається дефіцит цього продукту і цукор там зараз удвічі дорожчий, ніж перед війною, тож українські компанії теж добре заробили) нікуди не поділася.

 

За обмеження імпорту українського цукру до Європейського Союзу виступають в основному великі компанії, а не фермери. Якщо в 2022 році Україна експортувала до ЄС 150 тис. тонн цукру, в 2023 році — 550 тис. тонн, то в 2024 році Єврокомісія дозволить Україні ввезти до 320 тис. тонн цукру.

 

Комерційний директор «Астарта-Київ» розкладає арифметику: «Україну і галузь це обмежує з погляду експорту: враховуючи те, що в цьому році було вироблено понад 1,8 млн тонн цукру, Україна споживає близько 1 млн тонн цукру, з обмеженням у 300 тис. тонн експорту до ЄС виникає потреба ще 500 тис. тонн кудись експортувати». 

 

Вимоги з боку європейців обмежити імпорт цукру стосуються лише української продукції, а про бразильську не йдеться, тож Україні «треба захищати свої інтереси», вважає міністр аграрної промисловості Микола Сольский.

 

Дилему «український цукор — дотації фермерам» ЄС вирішує на користь дотацій. Так, польські виробники цукрових буряків тільки в 2022 році отримали з фондів CAP 5,9 млрд євро субсидій. 

 

Сподіватися на покращення запропонованих Єврокомісією умов імпорту м’яса птиці, яєць і цукру, мабуть, не варто. В разі затвердження таких умов торгівлі на 2024—2025 роки виробники змушені будуть або скорочувати виробництво, або збільшувати експорт на інші ринки.

 

А це сьогодні є вкрай складним завданням через проблеми з логістикою та через те, що такий товар, як куряче яйце і яєчні продукти, має обмежений термін зберігання, дотримання якого на сьогодні забезпечити в умовах експорту через порти третіх країн складно.

 

Зрозуміло, що всі очікують відновлення контейнерних перевезень із наших чорноморських портів. Сергій Карпенко, виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України», каже, що вже зараз потрібно налагоджувати торговельні зв’язки зі споживачами на інших ринках. «Зменшення обсягів виробництва — це крайній крок, і він негативно позначиться на всьому ланцюжку виробничого процесу».