НАТО визнало Україну членом Програми розширених можливостей

Україна стала одним із шести партнерів НАТО з розширеними можливостями поряд з Австралією, Грузією, Йорданією, Фінляндією, Швецією.

 

Цей статус є частиною партнерської ініціативи з підтримки і поглиблення співпраці між союзниками і партнерами, які зробили значний внесок в операції та місії НАТО.

 

Як наголошує міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, статус партнера НАТО з розширеними можливостями зміцнить як Україну, так і Північноатлантичний альянс. Україна отримає розширений доступ до програм і навчань із взаємосумісності, а також ширший обмін інформацією.

 

«Це рішення визнає значний внесок України в місії НАТО і демонструє незмінну відданість Альянсу своїм партнерствам, незважаючи на пандемію COVID-19», — прокоментувала речниця НАТО Оана Лунгеску.

 

Нагадаємо, українські солдати брали участь у низці миротворчих місій НАТО, зокрема в Афганістані та Косово. Київ подав заявку на участь у Програмі розширених можливостей у листопаді минулого року.

 

Авторитетний український політексперт Віталій Портников так прокоментував набуття Україною нового статусу: «Отримання Україною членства у Програмі розширених можливостей НАТО — поза всяким сумнівом, велике досягнення українського керівництва.

 

До участі в цій програмі Україна йшла багато років, ми добре пам’ятаємо, як прикро було, коли Грузія отримала статус партнера розширених можливостей, а Україна ні.

 

У порівнянні з програмою «Партнерство заради миру» Програма розширених можливостей — дуже важливий крок у євроатлантичній інтеграції, з яким варто було б привітати і кожного українця, і президента країни».

 

Тільки євроатлантична інтеграція гарантує український суверенітет, вважає експерт.

 

Але водночас попереджає:

 

«Потрібно відмовитися від ілюзії, що можна однією рукою домовлятися з НАТО, а іншою — з Путіним. За часів Леоніда Кучми це називалося «багатовекторністю». Одним з останніх документів, який був підписаний Кучмою на посаді очільника держави, стала угода про створення Єдиного економічного простору з Росією, Білоруссю і Казахстаном. Багатовекторність завершилася на користь Путіна, але угода так ніколи і не стала реальністю.

 

Віктор Янукович теж намагався лавірувати: однією рукою домовлятися щодо угоди про асоціацію з Євросоюзом, а іншою — ставити підпис під Харківськими угодами з Росією. І потім був Майдан. Або влада вибирає НАТО, ЄС, Захід і стабільність — або намагається домовитися з Путіним і отримує народне повстання. Тому кожному, хто хоче жити в незалежній Українській державі, і кожному, хто хоче нею керувати, варто засвоїти цю просту формулу. І зрозуміти, що ніякої «багатовекторності» не буде. І ніяких домовленостей iз Путіним теж. Тим більше, що Путін ні з ким не домовляється. Він очікує, щоб йому підкорилися», — констатує експерт.