Міжнародний суд ООН у Гаазі (Нідерланди) постановив, що розглядатиме позов України проти Росії через порушення конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму та ліквідацію всіх форм расової дискримінації, повідомляє Бі-Бі-Сі.
У червні цього року відбулися усні слухання щодо того, чи має суд юрисдикцію на розгляд цієї справи.
За ініціативи Росії суд проаналізував, чи дотрималась Україна необхідних процедур при подачі позову і чи має він право його розглядати. Тепер суд зможе перейти до розгляду по суті.
Росія вперше відповідатиме за порушення міжнародного права
Позов до Міжнародного суду ООН Україна подала ще 16 січня 2017 року, аби притягти Росію до відповідальності за підтримку тероризму. Україна стверджує, що Росія порушує конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму — надає «зброю та інші види допомоги незаконним збройним формуванням, які вчинили низку актів тероризму на території України».
МЗС пояснило, що надання озброєння бойовикам на Донбасі призвело до: збиття літака рейсу MH17 Малайзійських авіаліній; обстрілів житлових районів Маріуполя та Краматорська, знищення пасажирського автобуса неподалік Волновахи, вибуху під час мирного зібрання в Харкові.
У рамках цього ж позову Україна стверджує, що Росія порушує іншу конвенцію ООН — «Про ліквідацію всіх форм расової дискримінації». Кремль звинувачують у «кампанії дискримінації щодо неросійських громад, які проживають на окупованій території Кримського півострова, зокрема етнічних українців і кримських татар». Проявами цієї кампанії Україна вважає: проведення у 2014 році «референдуму» у Криму; заборону діяльності Меджлісу; тиск на ЗМІ; обмеження викладання українською та кримськотатарською мовами; хвилі «зникнень, вбивств, самовільних обшуків, затримань».
Разом із позовом Україна попросила Суд ООН винести тимчасове рішення і зобов’язати Росію забезпечити ефективний контроль за своїм кордоном, припинити постачання зброї до України та підтримку незаконних збройних формувань, а також утриматися від подальшої етнічної дискримінації в Криму.
Команду українських юристів та дипломатів на чолі iз заступницею міністра закордонних справ Оленою Зеркаль, яка представляла позицію України у суді, вже привітали з перемогою. Нагадаємо, що 2008 року, після російської агресії, Грузія подала позов до Міжнародного суду ООН, але суд не став розглядати справу, бо погодився з позицією Росії про відсутність його юрисдикції.
«Це революційна перемога. З неймовірною перевагою по голосах. Суду над Росією бути», — написав заступник міністра розвитку економіки Тарас Качка, який раніше займався цим позовом.
Олена Зеркаль у суді Гааги.
Своїм рішенням Міжнародний суд ООН у Гаазі відхилив усі заперечення Росії, і воно дозволить уперше притягнути Кремль до відповідальності — про це заявила Олена Зеркаль у Гаазі.
«Росія вперше буде відповідати за порушення міжнародного права і за порушення прав людини. Це вперше в історії, коли вони будуть за це відповідати. Вони будуть відповідати в суді за всіма фактами і за всіма нашими звинуваченнями, які представлені в українському меморандумі, в тому числі MH17», — наголосила Зеркаль.
За грузинським сценарієм
У міжнародній практиці розгляд позову може тривати роками, а якщо є загроза життю та здоров’ю людей або порушенню їхніх прав, то суди можуть ухвалювати тимчасові рішення. Вважають, що Суд ООН видасть вердикт у справі позову України проти Росії не раніше 2021-22 років.
Такі рішення мають виконувати відразу після ухвали. У випадку українського позову, тимчасове рішення по ньому Міжнародний суд ухвалив ще 19 квітня 2017 року. Тоді суд зобов’язав Росію у Криму забезпечити дотримання прав кримських татар, дозволити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу і забезпечити доступність освіти українською мовою. Росія цей припис не виконала.
12 червня 2018 року Україна у меморандумі до Міжнародного суду ООН додала вимогу до Росії виплатити фінансову компенсацію за «втрати, завдані країні та українському народу як наслідок порушень Росією».
Кремль заперечує порушення прав людини у Криму та будь-яку причетність до війни на Донбасі: і у вигляді підтримки бойовиків грошима та зброєю, і у вигляді участі своїх військ. На суді представник Росії заявив, що обстріли мирного населення на Донбасі відбувалися по обидва боки лінії розмежування і не є тероризмом.
У березні 2017 року прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Російська Федерація визнає майбутнє судове рішення. Проте вже після винесення судом тимчасового рішення про необхідність дотримання Росією прав людини у Криму Кремль вирішив оскаржити саме право розглядати позов.
У вересні 2018 року російська сторона заявила суду про відсутність у нього юрисдикції розглядати спір за позовом України. Дана тактика повторює дії Росії під час суду з Грузією.
ДО РЕЧІ
Міжнародний суд — частина судової системи ООН і головний судовий орган організації, який заснували після Другої світової війни. До складу установи входять 15 суддів, яких обирають за професійними якостями, а не за принципом представництва країн. Водночас заборонено, аби суддями одночасно були двоє чи більше громадян однієї країни.
Наразі у складі суду немає громадян України, проте є громадянин Росії — Кирил Геворгян, а тому Україні надали право на делегування свого судді — ним став італійський юрист Фаусто Покар.
Сторонами у суперечках, які розглядає суд, можуть бути винятково держави. Саме Міжнародний суд ООН 2009 року розглядав суперечку України та Румунії щодо острова Зміїний.
Виконання рішень Суду є обов’язковим для усіх членів ООН. Якщо ж його не виконують, то сторона процесу може звернутись до Ради Безпеки ООН, аби та схвалила заходи на забезпечення виконання рішення. При цьому Росія має право вето на будь-які рішення Радбезу.