Між краплями проблем: українська економіка вступає у непростий період

Наступний рік має стати одним із найважчих для економіки України: з одного боку, на цей період припадає пікове навантаження із зовнішніх виплат, з другого боку — маємо передвиборчий період, який традиційно не дозволяє владі проводити жорсткі і болючі реформи.

 

 

Натомість змушує загравати з простим українцем, який заодно є виборцем. 

 

 

Різниця також — в оцінці ситуації. Влада намагатиметься демонструвати, що у нас все добре, — сили ж, наближені до держави–агресора, навпаки, штучно загострюватимуть проблеми, між тим істина у вигляді плану дій, як і завжди — десь посередині. 

 

І все ж таки вона зростає!

 

Економіка України демонструє зростання 11 кварталів поспіль, і Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, безумовно, вважає такий стан речей позитивним сигналом.

 

Про це заявив він сам в одному зі своїх публічних виступів. Утім, заради самокритики, додав: цього ще недостатньо для вирішення історичних проблем.

 

«Ми можемо рости на рівні 5-7%. А вигодонабувачем цього зростання має стати український народ», — пафосно і передвиборчо заявив сам Гройсман. Забезпечити ж таке зростання, за його словами, можна шляхом реалізації економічної політики уряду.

 

«Наші пріоритети: поліпшення бізнес-клімату, нова система управління держсектором, чесна і прозора приватизація, а, отже, входження інвестицій в реальний сектор, енергетика тощо. Всі вони мають зменшувати залежність від імпорту і розвивати власну базу», — вирішив ще трохи розставити крапок над «і» український Прем’єр. Висловивши при цьому упевненість, що ключовим елементом, який дозволить реалізувати намічені плани, стане виконання збалансованого держбюджету на 2019 рік. 

 

«Так з наступного року почне працювати Фонд підтримки інновацій з обсягом фінансування 300—350 млн. грн., Фонд енергоефективності, бюджет якого становитиме близько 14 млрд. грн, продовжиться робота над запуском експортно-кредитного агентства. Також будуть продовжені програми секторальної підтримки, в тому числі за пільгами при модернізації виробництва», — перелічив усі плюси своєї роботи очільник уряду, запевнивши тим самим своїх співвітчизників у їх безхмарному майбутньому. Принаймні до виборів. 

 

Жорсткі правила вдарять по економіці

 

Тим часом експерти зазначають: окрім глобальних реформ та всілякого покращення з боку команди та особисто Прем’єр-міністра Гройсмана, світова, а отже й українська економіка, зіткнеться із цілим рядом викликів. Які неможливо не враховувати. Але хоча би частину з них можна зменшити, — якщо влада зуміє правильно оцінити їх і вжити відповідних заходів. 

 

Одну з причин завтрашніх проблем назвав Національний банк України: причиною уповільнення економіки стануть дії ... того ж самого НБУ.

 

Так темп зростання ВВП України в 2019 році, на думку регулятора, може знизитися до 2,5% саме через жорстку монетарну та фіскальну політику, а також уповільнення зростання економік основних торговельних партнерів України.

 

Таку позицію висловив Нацбанк у своєму «Звіті про фінансову стабільність». Як наголошується, «додаткові фактори ризику — ймовірне погіршення умов торгівлі і входження країни у виборчий період».

 

У той же час, блокування транспортних потоків через порти Азовського моря внаслідок ескалації російської агресії також створює труднощі для економіки. Однак цей фактор не матиме істотного впливу на динаміку ВВП — за умови базового сценарію НБУ.

 

Як нагадали у регуляторі, у третьому кварталі 2018 року зростання реального ВВП сповільнилось до 2,8% — при порівнянні рік до року. Втім, у четвертому кварталі очікується прискорення, що дозволить за підсумками року досягти приросту економіки, наразі очікується, що це буде 3,4%.

 

Таким чином, НБУ залишив без змін свій офіційний прогноз на нинішній рік у розмірі 3,4%. Наступного ж року економічне зростання уповільниться до 2,5%, а в 2020 трохи зросте, — до 2,9%. 

 

«Головним двигуном зростання економіки залишається приватне споживання домогосподарств, підтримуване збільшенням реальної заробітної плати і обсягів переказів з-за кордону. Підвищення доходів населення і надалі визначатиме приріст ВВП, а також сприятиме зростанню заощаджень та попиту на банківські кредити. Однак воно буде сповільнюватися через заходи жорсткої фіскальної політики і більш помірної конкуренції на внутрішньому ринку праці», — стверджують у регуляторі.

 

Інвесторів відганяємо самі 

 

Ще одна внутрішня проблема, яка штовхає донизу вітчизняну економіку, — нехтування інтересів зарубіжних інвесторів, зокрема, регулярні рішення Європейського суду з прав людини. За словами народного депутата Ірини Суслової, торік Україна посіла перше місце у світі щодо невиконанню рішень ЄСПЛ.

 

«Рішення національних судів, які були виграні людьми, не виконуються. Ці люди йдуть у ЄСПЛ і кажуть: рішення суду не виконується, і я прошу, щоб ЄСПЛ забезпечив виконання цього рішення. Україна, як держава, зобов’язана це рішення виконати і зобов’язана виплатити компенсацію», — пояснила Суслова.

 

За словами депутата, про економічну загрозу заявили самі судді Європейського суду, з якими парламентська делегація України зустрічалась у Страсбурзі.

 

«Нам кажуть: якщо ви не почнете виконувати рішення ЄСПЛ і національних судів, то в Україну перестануть їхати інвестори! Тому що інвестор, який заходить в Україну, хоче розуміти: ось він інвестував сюди гроші і якщо завтра його право тим чи іншим органом буде порушено, він піде в суд, виграє його, і держава буде зобов’язана виконати рішення суду, — уточнила нардеп. — А якщо інвестор бачить, що Україна і щодо невиконання рішень національних судів займає перше місце, то він розуміє: якщо навіть суд йому не допоможе, то навіщо йому заходити в таку країну?». 

 

Замістити американців у Китаї

 

Але, на жаль, економічні проблеми не пояснюються лише внутрішньоукраїнськими чинниками. А тому прийдешній рік може бути складним для України через можливі проблеми у світовій політиці та економіці і через ескалацію військової напруженості на сході країни у зв’язку з подвійними виборами — Президента і парламенту. 

 

На думку фінансової агенції Bloomberg, головні політичні ризики, які в 2019 році можуть уповільнити темпи зростання світової економіки, це загострення торгової війни між США і Китаєм, зростання напруженості між Китаєм і країнами Південно-Східної Азії, ситуація в Європі, де вже не тільки Англія, а й Італія загрожує вийти з ЄС, і нестабільність цін на нафту.

 

Останні можуть як вирости, так і впасти на тлі загострення або поліпшення відносин США з Іраном і Саудівською Аравією і рішень країн ОПЕК за рівнем видобутку нафти. 

 

Утім український паливний експерт Геннадій Рябцев упевнений: у 2019 році нафта дорожчати не буде, бо, незважаючи на зусилля країн-експортерів нафти обмежити її видобуток, пропозиція на ринку все одно є більшою за попит. 

 

Експерт Олександр Охріменко каже: якщо загострення торгової війни США і Китаю все ж стане тривалим, це дозволить Україні наростити експорт своїх товарів у КНР, замінивши американські. Йдеться про традиційні для нашої держави продукти харчування та сталь.

 

Україна, на його думку, також може стати посередником у торгівлі КНР з Європою завдяки тому, що в нас підписано Угоду про зону вільної торгівлі з ЄС.

 

Інші аналітики зауважують: здешевлення нафти не є аж таким уже однозначним плюсом для України. Адже дешева наф­та тягне за собою зниження темпів зростання світової економіки насамперед за рахунок країн Близького Сходу — великих імпортерів нашого металопрокату і зерна.

 

А така ситуація може болісно вдарити по економіці України, знизивши доходи держбюджету від експорту.

 

До цього додадуться внутрішні чинники: штучне нагнітання ескалації на Донбасі з боку бойовиків, що потребуватиме від нашої влади додаткових зусиль щодо стабілізації економіки, зокрема утриманню курсу гривні.

 

Дорога ціна популізму

 

Не варто забувати і про необхідність повернення наступного року 1,9 млрд. доларів, що становить близько 5% доходів держбюджету. Щоб Україна не провалила свої зобов’язання за зовнішніми боргами, МВФ пішов на безпрецедентний крок, узгодивши програму додаткового кредитування на передвиборчий рік у розмірі 4 млрд. доларів, з яких 1,5 млрд. доларів можемо отримати вже в грудні.

 

Що ж стосується пересічних українців, то їх, на думку експертів, глобальні тектонічні зміни зачеплять мінімально. Навіть більше того, — ми з вами можемо навіть трохи виграти від передвиборчих обіцянок політиків. Щоправда, вже потім, за рік чи два, все одно заплатимо за них із власної кишені.

 

Національний банк, як передбачається, знову зробить дорожчою облікову ставку для банків, як він уже робив у нинішньому році.

 

Мета таких дій — забезпечити стабільність гривні і утримати зростання цін. А тому можна передбачити, що захмарних показників знецінення наших коштів не буде: інфляцію у наступному році вдасться стримати в межах 10-12%, а курс долара не перевищить показник у 30 грн. за один «бакс». 

 

Однак через рік, у 2020 році, такий передвиборчий популізм призведе до заморожування зар­плат у держсекторі, зростання цін і девальвації гривні. Ситуацію можна пом’якшити завершенням реформ, перш за все судової та правоохоронної системи. 

А ТИМ ЧАСОМ...