Під тиском МВФ: держбюджет на передвиборчий 2019 рік ухвалили без подачок i популізму

27.11.2018
Під тиском МВФ: держбюджет на передвиборчий 2019 рік ухвалили без подачок i популізму

Ухваливши «правильні» показники Державного бюджету, українська влада тепер може спокійно очікувати на транш МВФ.

Україна вже має свій бюджет. Ухвалили його, як і заведено в нас, — уночі.

 

Але при цьому встановили і своєрідний рекорд: ще ніколи раніше країна не отримувала свій кошторис так скоро, всього лише наприкінці листопада. Зазвичай, як ми пам’ятаємо, документ ухвалювали або наприкінці грудня, або ж і взагалі на початку січня...

Другий плюс, який несе в собі держкошторис, — його було зверстано без завищених показників, на чому наполягав Міжнародний валютний фонд. Тож сьогодні не існує вже жодних економічних перешкод для отримання чергового траншу кредиту. 

Мільярд туди, мільярд сюди... 

Головні цифри держави — макро­економічний прогноз — такі: реальний ВВП зросте на 3%, при цьому інфляція становитиме 7,4%. З 1 січня 2019 року мінімальна зарплата має зрости до 4172 гривень. З 1 липня 2019-го прожитковий мінімум зросте до 1936 грн., а з 1 грудня — до 2027 грн. Прогнозний курс долара на кінець наступного року — 29,4 грн. Це, до речі, на порядок менше, ніж було заплановано на нинішній рік — 30,1 грн. за долар. Хоча реальна вартість «зеленого» наразі не перевищує 28 гривень. 
У цілому бюджет передбачає доходи в розмірі 1,026 трильйона гривень і витрати в розмірі 1,112 трильйона гривень. Це на 18 мільярдів гривень більше, ніж передбачалося у варіанті, ухваленому в першому читанні.
 
Доходи загального фонду передбачені у розмірі 928 507,9 мільйона гривень, доходи спеціального фонду — 97 623,9 мільйона гривень. Витрати прогнозуються у сумі 1112 130,0 мільйона гривень, у тому числі видатки загального фонду — 1005 767,5 мільйона гривень та видатки спеціального фонду — 106 362,4 мільйона гривень.
Граничний обсяг дефіциту бюджету становитиме 89 989,3 мільйона гривень. Це 2,3% ВВП. У тому числі граничний обсяг дефіциту загального фонду — 69 617,2 мільйона гривень, а граничний обсяг дефіциту спеціального фонду — 20 372,1 мільйона гривень. 
 
Граничний обсяг державного боргу на 31 грудня 2019-го встановлено в сумі 2,060 трильйона гривень, а гарантованого державою боргу — 388,6 мільярда гривень.

Аби склади не горіли

Витратять ці кошти назагал на корисні і потрібні речі. Підвищення обороноздатності та безпеки України на наступний рік коштуватиме платникам податків 211,9 мільярда гривень. Із цієї суми державні гарантії становитимуть 5 мільярдів гривень. До першого читання витрати на оборону були передбачені в розмірі 209,5 млрд. гривень.
 
Міністерству оборони на забезпечення живучості, захист від вибухів i пожежної небезпеки арсеналів, баз і складів Збройних сил України додатково виділяється 1 млрд. гривень. Майже 112 млрд. гривень спрямовуються на зарплати військовослужбовців і поліцейських, на розвиток озброєння і військової техніки — 30,2 млрд. гривень, на житло для військових — 1,8 млрд. гривень.
Для забезпечення ж виплати пенсій уряд у 2019 році скерує 167,5 мільярда гривень. Цікаво, що окремим пунктом до документа додали положення про 500 млн. гривень, які уряд надасть Укрпошті для того, аби відомство не припиняло доставляти пенсію.
 
При доопрацюванні статей бю­джету до другого читання враховані положення про поповнення пенсійних статей платежами за розмитнення «євроблях». Також на субсидії в Держбюджеті-2019 передбачено 20 млрд. гривень. Окрім того, витрати на охорону здоров’я становитимуть 95,7 млрд. гривень, освіту — майже 127 млрд. гривень.
 
Видатки загального фонду держбюджету з субвенціями становлять 95,7 мільярда гривень. Це на 3,4 мільярда гривень, або на 3,7%, більше в порівнянні з проектом Держбюджету-2019, прийнятому в першому читанні. І саме цю суму, доволі скромну, називають компромісом, на який пішов Прем’єр-міністр i депутати, погодившись підтримати законопроект своїми голосами. 
Додали також коштів на будівництво доріг, на що буде спрямовано 55 мільярдів гривень: 50,4 мільярда гривень з Дорожнього фонду і 4,6 мільярда за кошти міжнародних донорів. Витрати ж на освіту становитимуть 126,9 мільярда гривень, що на 4,5 мільярда гривень, або на 4%, більше, ніж у проекті держбюджету, поданому до першого читання.
 
Ресурс місцевих бюджетів на 2019 рік становить 588 935,7 мільйона гривень, в тому числі: загального фонду — 542 020,8 мільйона гривень, спеціального фонду — 46 914,9 мільйона гривень. Прогнозний обсяг доходів місцевих бюджетів визначено в сумі 291 118,4 мільйона гривень, в тому числі 265 655,9 мільйона гривень загального фонду та 25 462,5 мільйона гривень спеціального фонду.

Спитай у шефа про зарплату

Закон встановлює у наступному році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року — 1853 гривні, 
з 1 липня — 1936 гривень, з 1 грудня — 2027 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення передбачено такі цифри:
— для дітей у віці до 6 років: з 1 січня 2019 р. — 1626 гривень, з 1 липня — 1699 гривень, з 1 грудня — 1779 грн.;
— для дітей у віці від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 — 2027 гривень, з 1 липня — 2118 гривень, з 1 грудня — 2218 гривень;
— для працездатних осіб: з 1 січня 2019 — 1921 гривня, з 1 липня — 2007 гривень, з 1 грудня — 2102 гривні;
— для осіб, які втратили праце­здатність: з 1 січня 2019 — 1497 гривень, з 1 липня — 1564 грн., з 1 грудня — 1638 гривень.
 
Мінімальна щомісячна заробі­тна плата із 1 січня має становити 4173 гривні, у погодинному розмірі — з 1 січня 25,13 гривні за одну годину праці. 
Президент України Петро Порошенко звернув увагу на доволі високі цифри дохідної частини держкошторису і пов’язав їх iз детінізацією економіки. «Дохідна частина бюджету перевищує 1 трлн. 100 млрд. грн. Це майже втричі більше, ніж бюджет 2013 року. Звідки взялися ці гроші? Детінізація! Зібрані з корумпованих тіньових потоків, якими харчувалася колишня українська влада, спрямовані в державну казну», — сказав Порошенко.
 
Експерти оцінюють новий фінансовий документ держави назагал доволі позитивно. Головним чином завдяки тому, що він не став популістським і надто передвиборчим. На думку заступника голови Стратегічної групи радників із підтримки реформ (SAGSUR) Павла Кухти, дохідна база цього бюджету є реалістичною, плюс досить консервативно складеною: темпи зростання доходів, закладені туди, істотно нижчі темпів зростання номінального ВВП.
 
«Таким чином бю­джет — обережний, безпечний, — сказав Кухта. — Що дуже важливо — він не підвищує навантаження державного сектору на економіку, не намагається перерозподілити ресурси в державний сектор. Також показник дефіциту бюджету задовольняє вимоги програми співпраці з МВФ, що дозволяє отримати транш МВФ і макрофінансову допомогу від Європейського Союзу, Світового банку і можливість доступу до світових ринків». 
 
За його словами, новий бюджет продовжує політику скорочення бю­джетних дефіцитів, боргів і оздоровлення державних фінансів, розпочату  після Майдану. 

ЦИФРИ ІЗ БЮДЖЕТУ

Пачка цигарок за сто гривень

Для наповнення статей Державного бю­джету на наступний рік влада вирішила піти традиційним шляхом і збільшити акцизи на «шкідливі звички»: алкоголь і тютюнові вироби. 
 
Відтак пачка сигарет у залежності від сегмента в наступному році подорожчає приблизно на 3-7 грн. Зростання ціни станеться через підвищення акцизу на сигарети на 20% у новому Податковому кодексі, який підтримала Верховна Рада. Окрім запланованого підвищення акцизу на сигарети на 20% за рік, Рада підтримала пропозицію Кабміну піднімати акциз ще й на рівень інфляції.
 
У 2019-му інфляція, за даними НБУ, складе 6,3%, у 2020-му — 5%. У кінцевому результаті до 2024 року акциз збільшиться приблизно на 125%. Його розмір складе близько 3,6 тис. грн. за 1000 сигарет. З огляду на структуру ціни, пачка до цього моменту може коштувати понад 100 грн.