Ляшко привітав усіх учителів України зі святом i згадав своїх педагогів

Напередодні Дня вчителя в Інституті післядипломної освіти в Дніпрі Олег Ляшко зустрівся з представниками цієї професії.

 

Розповів, що і сам закінчував Педуніверситет ім.Сковороди в Харкові, тому вважає себе їхнім колегою. Пригадав своїх вихователів, учителів, викладачів та розповів, яку зарплату для освітян вибиває з держбюджету.

 

«Моя перша освіта здобута у Харківському пед­університеті ім. Сковороди. Після інтернату мене одразу не взяли. Поступив аж у 24 роки. Але це не завадило мені стати тим, ким я є зараз. Нам треба навчати тих, хто піднімає економіку. А зараз у кожному райцентрі готують економістів та юристів. Потім вони з дипломами на базарах торгують. Тому ми добиваємося відновлення державного фінансування профтехосвіти і підвищення зарплат педагогам, у тому числі — працівникам дитячих навчальних закладів і ПТУ. Я зроблю все, щоб змусити владу знайти на це кошти в держбюджеті. За нашими підрахунками, зарплата педагога-початківця повинна бути 8-10 тисяч гривень, педагога з досвідом — 25 тисяч. При цьому ніякої зрівнялівки бути не повинно, коли один працює 20 років, інший — тільки після інституту, а отримують однаково. Чим довше людина працює — тим більша у неї має бути зарплата», — підкреслив політик.

 

Олег Ляшко розповів про своїх учителів, імена яких пам’ятає досі.

 

«У 90-му році я закінчив Борзнянську школу-інтернат на Чернігівщині. До цього 5 років був у Прилуцькому дитбудинку. В мене життя було складне, три інтернати поміняв. З одного мене вигнали у шостому класі, бо ставив забагато питань учителям. Я завжди був розумний. Пам’ятаю свого вчителя фізкультури Басая Олексія Івановича. На жаль, він уже покійний — розбився на мотоциклі. Пам’ятаю Ольгу Михайлівну Коргун, яка піклувалась про мене у Прилуцькому дитбудинку. Галину Василівну Гайку і Галину Іванівну Архипенко, які виховували мене у Яблунівській школі-інтернаті. Галину Сергіївну Горду — мого класного керівника у Борзнянському інтернаті...  Через моє життя пройшли тисячі людей, з якими я спілкувався, але своїх улюблених учителів я завжди пам’ятаю — як їх звати, коли вони народилися, де живуть, що викладають. Я бажаю, щоб ви завжди були у серці ваших учнів і вони вас пам’ятали, як я своїх», — підсумував Ляшко, звертаючись до вчителів.