Як у Сирії: президент Сербії готовий просити Путіна втрутитись у конфлікт в Косові

03.10.2018
Як у Сирії: президент Сербії готовий просити Путіна втрутитись у конфлікт в Косові

Александар Вучич у Москві.

У вівторок резидент Сербії Александар Вучич відвідав Москву, де мав зустріч iз російським колегою Володимиром Путіним.

Сербія є найбільш проросійською країною Європи, а ця, вже 14-та, зустріч за останній короткий проміжок часу російського і сербського лідерів є ще одним тому свідченням. 

Всидіти на двох стільцях 

Сербське керівництво формально не відмовляється від євроінтеграції та планів вступу до ЄС, бо розуміє, що це — єдиний шлях підвищення добробуту сербського народу.
 
Одночасно і серед населення, і серед політичних еліт домінують проросійські настрої, які базуються на уяві, що лише православна та антизахідна Росія допоможе розв’язати внутрішні сербські проблеми.
 
Позиція сидіння на двох стільцях завжди була програшною, але сербське керівництво чомусь вважає, що в їхньому випадку вона виявиться виграшною. 
 
Останній візит президента Вучича до Москви був викликаний черговим загостренням сербсько-косовського конфлікту. У вівторок у номері провідної сербської газети «Бліц» з’явились одночасно два інтерв’ю, як із самим президентом Александаром Вучичем, так і його генеральним секретарем (главою президентської адміністрації) Ніколою Селаковичем.
 
В обох містилися пояснення, що під час візиту до Москви президент Сербії буде просити Володимира Путіна втрутитися в конфлікт у Косово.
 
Не уточнювалось, якою має бути форма такого втручання, але в коментарях західних аналітиків не виключався навіть варіант введення російських військ у Сербію та розміщення їх як «миротворчого контингенту» на кордоні з Косово.
 
Російську згоду на такий варіант розвитку подій не виключають, адже таким чином Москва надовго перекреслить плани Сербії щодо вступу до ЄС, що і є метою Кремля.

Сербія і Косово — знову конфлікт? 

Зустріч двох лідерів відбулася всього через пару днів після того, як у суботу, 29 вересня, президент Сербії наказав привести в бойову готовність збройні сили країни.
 
Причиною подібних заходів стали дії косовських поліцейських на адміністративному кордоні Сербії та Автономного краю Косово і Метохія (за сербською термінологією) чи незалежної країни Косово (за міжнародною).
 
За даними місцевого телебачення, 60 бійців спецзагону поліції Косова зайняли Центр екології та спорту біля Газиводського озера, який забезпечує водою гідроелектростанцію «Газивода». Як стверджують сербські ЗМІ, косовські силовики затримали сербів, які не скоювали правопорушень.
 
Ситуацію ще більше загострив той факт, що на захоплений об’єкт прибув президент Косова Хашим Тачі. Він особисто стежив за поліцейським катером, який здійснював об’їзд водосховища.
 
Під час цієї операції Тачі також фотографувався на березі озера. Відтак президент Александар Вучич заявив, що Белград не потерпить насилля щодо косовських сербів. 
 
А наступного дня заявив, що має намір просити підтримки у президента Росії. Щоправда, він при цьо­му зазначив, що йдеться про військову підтримку, як у Сирії. Кофлікт швидко вичерпався, бо косовські силовики залишили район Газиводського озера, а на місце прибули сили НАТО, які забезпечують миротворчу місію в регіоні. 
 
Євросоюз намагається примирити ворогуючі останні 10 років Сербію і Косово. У травні цього року європейські лідери висунули сторонам вимогу нормалізувати відносини до початку 2019 року, щоб обидві країни по тому розпочали процес вступу до ЄС.
 
Початок дипломатичного врегулювання було заплановано на 7 вересня, коли в Брюсселі мали зустрітися президенти Сербії Александар Вучич i Косова Хашим Тачі. Але Вучич не прибув на цю організовану ООН зустріч за посередництва глави дипломатії ЄС Федеріки Могеріні, мотивуючи відмову «обманом, погрозами та брехнею косовських албанців». 
 
Політичні експерти розцінюють приїзд Вучича до Москви «по допомогу» як жест у бік населення власної країни, яке має чіткі проросійські симпатії, хоча не виключають і крайнього варіанта про прохання дійсно військової допомоги. 
 
У Сербії ніколи не бракувало «зелених чоловічків». Російські найманці масово брали участь у балканських війнах 1992-95 років на боці збройних сил президента Сербії Слободана Мілошевича та у складі інших шовіністично-націоналістичних сербських збройних угруповань.
 
Тепер вони влаштовують у Сербії табори військово-патріотичного виховання молоді, де готують бойовиків, зокрема й на боці «ДНР» та «ЛНР». Багато російських «інструкторів» також пройшли вишкіл у боях на боці сепаратистів проти Української армії. Заграючи з Росією, Сербія лише ускладнює свої внутрішні і зовнішні проблеми.