РПЦ в Україні звільнить храми в Кам’янці-Подільському й Переяславі
Звільнити приміщення релігійних споруд у Переяславі Київської області та у Кам’янці-Подільському Хмельницької області зобов’язав московське попівство Верховний суд України. >>
Вслід за Україною попросити томосу про автокефалію може Білорусь
21.09.2018
Архієпископ Святослав Логін
Білоруська автокефальна православна церква підтримує надання томосу УПЦ і також має на меті офіційно отримати статус автокефалії.
Про це в інтерв’ю «Радіо «Свобода» повідомив глава Білоруської автокефальної православної церкви (БАПЦ), архієпископ Святослав Логін.
«Українська церква нам рідна і близька, тому що в минулому ми мали єдину митрополію — церква в Білорусі починалася з Київської митрополії, — зазначає Святослав Логін. — Пізніше це була Києво-Литовська митрополія з центром у Новогрудку — вона була знищена Московською церквою. І донині Москва робить усе, щоб Українська і Білоруська церкви автокефалії не отримали».
«До духовної незалежності від Москви»
Священик наголосив: приклад України показує, що і «Білорусь повинна прагнути до духовної незалежності від Москви». «Наша мета — також легалізуватися в Білорусі й офіційно отримати статус автокефалії, — сказав глава БАПЦ. — Історично ми маємо багатовікову православну традицію. У минулому столітті наша церква робила реальні кроки для того, щоб отримати автокефалію і щоб її визнали».
Маємо пояснити, що Білоруська автокефальна православна церква діє переважно в еміграції. Історія цієї церкви, яку російська «Вікіпедія» називає мережею «неканонічних релігійних організацій», схожа на історію Української православної церкви КП, але ще драматичніша.
Перші спроби проголошення автономії Білоруської церкви були зроблені в 1923 році, коли в Мінську відбувся Собор мирян і духовенства.
Правда, відділитися від Московського патріархату не вдалося, бо Російська церква цього, звісно, не схвалила. Та й атеїстичне радянське керівництво ідею не підтримало.
Гоніння церкви тривало аж до її практично повного знищення на території Білорусі, відтак iз 1944 року церква фактично повністю діяла лише в еміграції.
Спроби відновити її в Білорусі почали робитися лише після 1991 року. Втім, Російська православна церква перешкоджала і досі перешкоджає цьому.
«Оскільки наші парафії не реєструють юридично, то ми заснували так звані релігійні громади, — каже пан Логін. — Вони не мають храмів, тому ми їх так називаємо. Їх небагато. Маємо п’ять священиків, маємо дияконів, читців, відбуваються служби. Найбільша з усіх громада Єфросинії Полоцької діє в Мінську».
А от за кордоном у БАПЦ — три повноцінні парафії у США, одна в Канаді, три в Австралії і ще одна громада в Англії. Головний храм БАПЦ — Кафедральный собор Святого Кирилла Туровского, що розташований у Нью-Йорку.
«Без незалежної церкви можна з часом втратити і державу»
Святослав Логін нагадує, що в Білорусі на сьогодні немає Білоруської церкви.
«Якщо ви подивитеся офіційний перелік православних церков, то побачите, що Білоруської православної церкви не існує. Є тільки РПЦ, — каже він. — Також хочу сказати, що Білоруському екзархату надано право називатися Білоруською православною церквою не церковними властями в Москві, а білоруською державою. Екзархат був зареєстрований як Білоруська православна церква. Можливо, з боку білоруської держави це був правильний крок, спрямований у майбутнє. Але поки що такої церкви немає — ми маємо Екзархат РПЦ».
А ось в Україні Українська православна церква (Московського патріархату) право так називатися отримала з Москви ще в 1990 році.
Проте священик наголошує, що білоруси мають повне право на власну незалежну церкву.
«Канони, як відомо, вимагають для окремого православного народу окремої церкви. Це 34-те апостольське правило. А канони не обговорюються, а виконуються, — каже Святослав Логін. — Церква в Білорусі старша за московську церкву, за РПЦ. Спочатку хрестилися Київ, Полоцьк. У нас були вже свої храми побудовані, і тільки потім виникла Москва. Те, що Білорусь як православна держава не має свого незалежного першоієрарха — це порушення канонів і порушення історичності нашої білоруської церкви».
Чи вистачить у білорусів сміливості просити томосу вслід за українцями? Священик щодо цього налаштований скептично: «По-перше, все залежить від людей — тобто, має бути бажання вірян. По-друге, має бути бажання влади. Щоб цього захотіла влада, можливо, потрібно, щоб вона змінилася. При нинішній владі процеси легалізації білоруської церкви в Білорусі, її подальше зростання й отримання автокефалії навряд чи можливі. Нинішня влада і економічно, і політично, і духовно підпорядкована Москві».
«Щоб держава була духовно незалежною, має бути незалежність церкви, тому держава в цій незалежності має бути зацікавлена, — наголошує архієпископ Логін. — Отже, ми можемо тільки молитися за те, щоб білоруське православ’я жило, і наша держава жила. Без незалежної церкви можна з часом втратити і державу».
