Маєтки на відпускні: до чого призводить виконання СБУ невластивих їй функцій

26.06.2018
Маєтки на відпускні: до чого призводить виконання СБУ невластивих їй функцій

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

За старою совковою традицією, що місцями досі зберігається у нашій державі, хто чим займається, той це і має.

Якщо ти, наприклад, борешся з економічною злочинністю, то можеш дозволити собі «кришувати» цю саму злочинність.

У подібних оборудках журналісти та активісти звинувачують Службу безпеки України.

Точніше, один із її підрозділів — так званий відділ «К»: підрозділ із боротьби з економічними злочинами та протидії корупції.

СБУ як гальмо для отримання коштів Євросоюзу 

Існування подібного відділу в структурі СБУ — спецслужбі, яка, за логікою, мала би боротися із шпигунами та диверсантами, на думку українських та міжнародних експертів, є анахронізмом.
 
Який прийшов до нас ще з радянських часів і який сьогодні виглядає особливо дивно: на тлі воєнного конфлікту з Росією, неоголошеним тероризмом з боку цієї держави, які вимагають від вітчизняних спецслужбістів особливої уваги та дають їм величезний обсяг роботи. 
 
Натомість свій потенціал СБУ чомусь намагається використовувати у зовсім іншому напрямку, яким, окрім неї, у державі займаються інші правоохоронні структури.
 
Як відомо, за останні кілька років в Україні створено кілька нових правоохоронних органів, які займаються, зокрема, й виявленням та розслідуванням антикорупційних злочинів.
 
А Служба безпеки таким чином використовує свій величезний інтелектуальний потенціал, стріляючи з гармати по горобцях. 
 
Такої ж думки і міжнародна спільнота. Служба безпеки України не повинна розслідувати економічні та антикорупційні злочини, наполягають у Брюсселі. Так вважає, наприклад, в.о. голови Консультативної місії ЄС в Україні (EUAM) Фредерік Весслау.
 
Відсутність чіткого розмежування функцій між правоохоронцями різних відомств уже не раз призводила до гучних конфліктів і публічних «розборок» між керівниками органів, які мали б співпрацювати одне з одним. Але, як зазначив Весслау, від таких конфліктів виграють лише злочинці. 
 
Як відомо, одним із завдань Служби безпеки України (СБУ) є протидія корупції, попри те, що це є безпосередніми функціями Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та новоствореного Державного бюро розслідувань (ДБР).
 
У Брюсселі наполягають, що боротьба з корупцією та економічною злочинністю не властива для служби внутрішньої безпеки, тому СБУ має сконцентруватися на виконанні виключно трьох завдань: захисті державної таємниці, контррозвідці та запобіганні тероризму.
 
«Якщо відповідні зміни з цього приводу не будуть зроблені, то це може стати на заваді подальшій фінансовій допомозі Україні», — заявив посол ЄС у Києві Хюг Мінгареллі.
 
Такої ж позиції дотримуються і в НАТО, що допомагає у реформуванні СБУ. За словами голови представництва НАТО в Україні Александера Віннікова, міжнародна консультаційна група разом з українською стороною у 2015 році розробила концепцію з реформування СБУ відповідно до західних стандартів.
 
Концепція серед іншого передбачала й відмову від дублювання функцій інших правоохоронних органів, зокрема в частині боротьби з корупцією, і мала бути реалізована до 2020 року.
 
Проте Президент України свого підпису під цим документом ще не поставив. Натомість українська сторона запропонувала нові варіанти концепції з реформування СБУ, «які не відповідають стандартам НАТО у цій сфері».
 
«Тож, ми констатуємо, що прогресу в цьому питанні немає», — сказав Вінніков. Він також наголосив: якщо реформа СБУ не відбудеться, то «НАТО вважатиме, що Україна втратила цю можливість».
 
Фредерік Весслау резюмує: лише чітке розмежування компетенцій між правоохоронцями зробить СБУ «сучасною, надійною та ефективною службою». «Це позиція, якої ми дотримуємося вже тривалий час, і ведемо з цього приводу діалог не лише з СБУ, а й з представниками президентської адміністрації та народними депутатами», — сказав єврочиновник.

«Є дві Служби безпеки…» 

Такої ж думки дотримуються і працівники новостворених антикорупційних органів, зокрема НАБУ. «Чинна редакція статті 216 КПК про підслідність справ досить чітко розмежовує компетенцію слідчих органів.
 
Але водночас у деяких силових структурах усе ще залишаються підрозділи, які виконують тепер уже не властиві цьому органу функції, і цю помилку треба виправляти», — сказав керівник НАБУ Артем Ситник, маючи на увазі саме СБУ. 
 
На думку народного депутата Сергія Лещенка, за останній час Служба безпеки України перетворилася на комерційну фірму з елементами колектора.
 
«Є дві СБУ. Одна бореться на фронтах, виявляє диверсантів і шпигунів, а інша займається мародерством у тилу. Один із обурливих прикладів такого рекету — це наїзд на українських виробників коньяку. Три роки (!) СБУ розслідувала справу про імпорт коньячних спиртів, що само собою уже смішно: де тут інтереси спецслужби, незрозуміло?» — написав він на своїй сторінці у «Фейсбуці».
 
Нардеп зазначив, що спецслужба три роки відволікала ресурси на розслідування.
 
«У підсумку справу закрито Генпрокуратурою за статтею «Відсутність складу злочину» та постановлено повернути вилучене власникам. Промишляв цим усім департамент «К» СБУ на чолі з улюбленцем журналістів-розслідувачів Павлом Демчиною (сьогодні від перебуває під слідством НАБУ. — Ред.). Але Демчина — це просто подовжувач для рук громадян із прізвищами Кононенко та Грановський, які особисто підбирали як його на посаду, так і його заступників», — заявив Лещенко. На думку депутата, у нинішньому вигляді СБУ має припинити своє існування.
 
«Їх треба позбавити повноважень розслідувати економічні злочини. І не кажіть, що ми нічого не робимо, крім викриттів, — законопроект 8057 уже кілька місяців тому подали в Раду, і він здобув підтримку Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Правда, залишилося домогтися відмашки з Банкової, а це означає, що хлопцям доведеться перерізати собі корупційний кисень», — додав нардеп.

«К» проти Гройсмана

Про тиск «есбеушників» на бізнесменів заявила навіть далеко не остання людина в державі — Прем’єр–міністр Володимир Гройсман. Пообіцявши нещодавно жорстке покарання за порушення закону «Маски–шоу стоп», очільник Кабміну вирішив піти далі і заявив: «В Україні настав час для «чистки» правоохоронних органів і перевіряючих, які можуть чинити тиск на бізнес». 
 
Голова уряду зазначив, що Кабмін уже почав аналізувати ефективність проведення перевірок підприємств, щоб виявити зловживання чиновників і силовиків. «Я хочу зробити аналітику, де дурість кожного правоохоронного органу буде абсолютно очевидною. Також я хотів би, щоб поруч із цими порушеннями були конкретні прізвища посадових осіб, які відповідають у тих чи інших правоохоронних органах за цю всю історію», — сказав Гройсман.
 
Крім того, Прем’єр ініціює перевірки і в поліції, а також у податкову службу. «Я вважаю: настав час для чищення самої правоохоронної системи зсередини ... Наполягаю на тому, що я готовий вичищати систему Держфіскальної служби, і я переконаний в тому, що мене повністю підтримає в цьому питанні уряд ... Я готовий повністю вичищати систему Національної позиції ... Також потрібно вичищати і прокуратуру, СБУ, все, що стосується економіки, й інші правоохоронні структури, які ходять і займаються питаннями тиску на економіку», — резюмував Володимир Гройсман.
Більше того! Прем’єр-міністр заявив: структури главку «К» Служби безпеки України готують провокації проти уряду. «Я просив би, щоб мене персонально почули сьогодні всі ті, хто кришує нелегальний бізнес, контрабанду, нелегальний доступ товарів на українські ринки. Я наголошую, що вони носять сьогодні погони, вони є чинними представниками правоохоронної системи. Я знаю, що ви обговорюєте мої слова і мої позиції з цього приводу і мою непохитність. Я знаю, що ви готуєте провокації проти Прем’єр-міністра, уряду і міністрів», — заявив Прем’єр. 
У самій СБУ про подібні провокації тільки розводять руками. За словами працівників «контори», Прем’єр Гройсман не звертався до Служби безпеки України із повідомленнями про можливі провокації. «Це я вчора прочитав, сам із преси дізнався. Він не звертався в СБУ з конкретними якимись питаннями, це я знаю. Усе, що було озвучено на Кабінеті Міністрів, — це загальні фрази. Силовиків у нас скільки структур?» — сказав один із головних фігурантів скандалу заступник голови Служби Павло Демчина.

Маєтки на відпускні

Що ж стосується намагання суспільства реформувати Службу, то й у цьому питанні її представники непохитні: вони не готові відмовитися від функції розслідування корупційних злочинів. 
Журналісти програми «Схеми» намагалися показати, чому відділ «К» дотримується такої позиції.
 
За їхніми даними, незаможні родичі першого заступника голови СБУ Павла Демчини обзавелися дорогими маєтками, а сам він купив спортивний «Рендж Ровер» вартістю понад 30 тис. доларів.
 
Причому, сталося це вже тоді, коли пан Демчина перебував під слідством НАБУ! Вони сфотографували будинок площею 160 квадратних метрів у селі Стара Рафалівка Рівненської області, у якому, за документами, проживає 60-річний Віктор Воловчук, родич впливового заступника голови СБУ Демчини. 
 
Поряд — ще один будинок, оформлений на простих селян. «Сестра цієї хазяйки живе в Києві, і її чоловік в якихось там таких органах юридичних... і вже вони гроші сюди присилають», — розповідають журналістам місцеві. З’ясовується, що будинок площею майже 300 квадратних метрів на початку 2017 року оформив на себе чоловік сестри Ольги Воловчук — Віктор Дуброва, ще один родич пана Демчини. 
 
Мати трьох його дітей, Ольга Воловчук, мешкає ось у цьому розкішному маєтку у Петропавлівській Борщагівці, під Києвом, у будівлі, що за розмірами за шиком затьмарює всі попередні. У володінні сім’ї також дорогі іномарки. 
 
Пікантності ситуації додає той факт, що декларації співробітників СБУ вважаються секретними. «Проте їхні статки дуже часто викликають багато питань, — пояснює юрист ГО «Центр протидії корупції» Олена Щербан. — Коли ж з’явилася система декларування, декларацій працівників і посадовців СБУ там не виявилося. Вони намагаються прикритись тим, що нібито весь абсолютно склад є секретними співробітниками, оперативниками, які не повинні бути публічними. Але це не правда, тому що все керівництво СБУ — центрального апарату, голова, заступники — це публічні люди. Вони апріорі не можуть бути такими секретними співробітниками. Більше того, вони зобов’язані показувати свої статки і показувати свій спосіб життя суспільству».
 
Проте старанно ухиляються від цього обов’язку. А коли їхні статки стають відомими суспільству, це починає викликати чимало запитань. Особливо, якщо співставити цю інформацію із фактами тиску на бізнес, за якими можуть критися багатотисячні хабарі.