Українська збірна завершила чемпіонат Європи на «короткій воді» з трьома медалями

Довгих десять років українські плавці безрезультатно намагалися підкорити п’єдестал на чемпіонаті світу, аж поки Андрій Говоров, а слідом за ним і Михайло Романчук не стали призерами чемпіонату світу-2017 із водних видів спорту, котрий улітку відбувся в Будапешті.

 

І якщо свою «бронзу» спринтер Говоров здобув на неолімпійській дистанції — 50 м батерфляєм, то 1500 м, на якій Романчук виграв планетарне «срібло», повністю асоціюються з літніми Іграми.

 

У липні в столиці Угорщини талановитий вітчизняний стаєр практично на рівних змагався з іменитим італійцем Грегоріо Палтрінієрі, в підсумку програвши на фініші олімпійському чемпіону Ріо-2016 1,5 секунди.

 

Можливість знову помірятися силами з титулованим опонентом Романчук отримав на чемпіонаті Європи на «короткій воді».

 

Зважаючи на досвід їхньої попередньої зустрічі, в Копенгагені від Михайла та Грегоріо очікували захопливої дуелі.

 

Проте фінал дистанції на 1500 м про­йшов за абсолютно не прогнозованим сценарієм, завершившись легкою перемогою 21-річного рівненчанина.

 

Після того як підопічний Петра Нагорного першим доторкнувся бортика, довгих вісім секунд довелося чекати фінішу олімпійського чемпіона з Італії.

 

До речі, на Іграх у Ріо-2016 Романчук показав більш ніж скромний результат. Фінішувавши на 15-му місці, Михайло неймовірно засмутив своїх шанувальників та наставників, адже від нього на головних стартах чотириріччя чекали значно більшого.

 

Водночас молодий талант отримав неоціненний досвід, який змусив його повністю переосмислити підхід до плавання.

 

«У мене багато що змінилося в голові після Олімпіади-2016. Після Ріо я зрозумів, що якщо ти сам не хочеш, то ніхто тебе не зможе змусити. Але якщо ставиш перед собою завдання, бачиш якісь цілі, то треба працювати над тим, щоб їх досягати. А якщо не хочеш, то йди лежати на дивані або просто займайся в житті чимось іншим», — заявив після перемоги на ЧЄ-2017 Романчук.

 

Його стрімкий прогрес дозволяє новому президенту Федерації плавання України Андрію Власкову, котрий наприкінці листопада змінив на цьому посту Дмитра Качуровського, з оптимізмом говорити про майбутні літні Ігри в Токіо, прогнозуючи для української плавецької збірної дві-три олімпійські нагороди.

 

«Ми розраховуємо на медалі з огляду на покращення системи управління збірною України через тренерську раду. Водночас ми плануємо приділити більше уваги розвитку інфраструктури, адже без басейнів не може бути успіху в нашому виді», — наголосив Власков.

 

Сьогодні ж треба говорити, що лідери вітчизняного плавання, котрі переписують його історію, своїми успіхами зобов’язані «закордону».

 

Приміром, Романчук завдяки підтримці бізнесмена Костянтина Григоришина живе й тренується в турецькому Белеку.

 

Можливість тренуватися в Європі з провідними спеціалістами світу має й Говоров, який у Копенгагені також не залишився без медалі.

 

На своїй коронній 50-метрівці батерфляєм, поступившись лише однією сотою росіянинові Олександру Попкову, Андрій став віце-чемпіоном Європи, хоча на попередніх трьох чемпіонатах Європи на «короткій воді» Говоров вигравав «золото».

 

У Копенгагені піднялася на п’єдестал і Дарина Зевіна, котра, як і Говоров, уже давно вважається спеціалістом по «короткій воді».

 

За «високі призи» в столиці Данії знаній киянці довелося змагатися з неперевершеною угоркою Катінкою Гошсу, котру в світі плавання називають «залізною леді».

 

На підтвердження цієї тези угорська плавчиха-універсал здобула на ЧЄ-2017 шість золотих нагород. Натомість Зевіна обмежилася лише однією медаллю — «сріблом» на 200 м на спині.

 

Була нагода у нашої співвітчизниці піднятися на п’єдестал за підсумками фіналу на вдвічі коротшiй дистанції, однак там Дарина фінішувала четвертою.