Лідери Республіканської та Демократичної партій в американському Конгресі досягли домовленості щодо проекту закону, який розширює санкції проти Росії, а також Ірану та Північної Кореї.
Документ уже пройшов голосування в Сенаті. Палата представників розгляне його 25 липня.
Проект різко обмежує право президента Трампа скасувати будь-які санкції проти Росії.
Президент США раніше закликав Конгрес дозволити йому дипломатичну свободу в стосунках із Кремлем.
Експерти вважають, що двопартійна домовленість означає: Конгрес налаштований продовжувати жорстку лінію щодо Москви, якими б не були погляди Трампа.
Президент може накласти вето на законопроект. Та це підживить підозри щодо його прихильного ставлення до Кремля, кажуть політологі.
Домовленостей щодо санкційного проекту досягли після «інтенсивних переговорів», розповів сенатор Бен Кардін, високопоставлений демократ у сенатському комітеті з міжнародних відносин.
«Майже згуртований Конгрес готовий надіслати президенту Путіну чіткий сигнал від американського народу і наших союзників, і треба, щоби президент Трамп нам із цим допоміг», — сказав він.
Дональд Трамп підтримує законопроект про нові санкції щодо Росії та Ірану. Про це заявила прес-секретар Білого дому Сара Сандерс в ефірі телеканала «Ей-Бі-Сі Ньюс».
Вона наголосила: «Адміністрація Трампа підтримує жорсткий курс щодо Росії, особливо в частині реалізації цих санкцій».
Проект дозволяє запровадити нові санкції у зв’язку з анексією Криму та імовірним втручанням у вибори в США.
Нові санкції США мають вдарити по фінансовому і нафтогазовому секторах економіки Росії.
Окрім того, законопроект пропонує законодавчо закріпити санкції щодо РФ, які свого часу запровадив президент США Барак Обама.
Москва заперечує будь-які порушення, але у США тривають кілька розслідувань щодо імовірних зв’язків між членами виборчого штабу Трампа та російськими посадовцями.
На прохання кореспондента Сі-Ен-Ен прокоментувати ставлення Кремля до законопроекту прес-секретар Путіна Дмитро Песков відповів: «Дуже негативне».
Американські санкції проти Росії настільки жорсткі, що ще до ухвалення Конгресом їх розкритикували Німеччина та Австрія.
Адже обмеження стосуються не лише Росії, а й споживачів російських енергоносіїв.
На думку Берліна та Відня, цей проект загрожує енергопостачанню Європи.
Він може означати не що інше, як завуальовані американські санкції для європейських фірм, які беруть участь у російських нафтогазових проектах, зокрема — балтійського газогону «Північний потік-2».
Міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель та австрійській канцлер Крістіан Керн зробили спільну заяву.
У ній сказано, що енергопостачання Європи — «справа Європи, а не США».
«Погрожувати компаніям Німеччини, Австрії та інших європейських країн штрафами у США, якщо вони беруть участь або фінансують енергетичні проекти на кшталт «Північного потоку-2», означає новий і негативний вимір американсько-європейських відносин», — йдеться в заяві.
Політики пов’язали нові санкції з експортом американського зрідженого газу, робочими місцями у США та витісненням Росії з європейського ринку.
Конгресмени так змодифікували новий закон, щоб від санкцій найменше потерпіли американські фірми.
Після сьогоднішнього ухвалення палатою представників законопроект, щоб він набрав чинності, має підписати президент Дональд Трамп.
Політики сподіваються, що президент зробить це наприкінці липня.
А ТИМ ЧАСОМ...
Минулої суботи президент Дональд Трамп особисто взяв участь у спусканні на воду найсучаснішого американського авіаносця «Джеральд Р. Форд».
Церемонія відбулася у військовому порту Норфолк у штаті Вірджинія.
«Проводжаю корабель Сполучених Штатів «Джеральд Р. Форд» на службу. Хай Бог благословляє та береже цей корабель і всіх, хто буде на ньому служити», — сказав на закінчення своєї промови президент США.
Він також висловив захоплення збройними силами США та кораблебудівельниками, які створили це судно тоннажністю 100 тис. тон та вартістю 12,9 млрд. доларів США.
Хрещеною матір’ю корабля стала донька президента Джеральда Форда С’юзен Форд Бейлз, яка й розбила об його борт традиційну пляшку шампанського.
Коли команда зайняла свої місця на спущеному на воду авіаносці, на борт президентським гелікоптером прилетів Трамп, де його привітав міністр оборони Джим Маттіс.
Будівництво авіаносця розпочалося 2009 року. За початковими планами він мав бути готовий у вересні 2015 і мав обійтися американській скарбниці в 10,5 млрд. доларів.
Але виникли затримки у зв’язку з технічним вдосконаленням судна в процесі його будівництва.
Авіаносець розрахований на 50 років служби. Ядерного пального в його реакторах вистачить на 20 років безперервної служби.
Команда корабля — 2600 осіб, що на 600 військовослужбовців менше, ніж на авіаносцях попередніх поколінь.
Скорочення команди вдалося досягнути завдяки технічним новаціям. Загалом корабель разом з обслуговуючим персоналом та пілотами літаків буде брати на борт до 4600 військових.
Президент США Джеральд Форд, на честь якого названо авіаносець, у роки Другої світової війни служив на авіаносці «Монтерей» і брав участь у боях з японцями.
