На посаді голови фракції Блоку Петра Порошенка Ігор Гринів не пробув і року — його призначення вiдбулося у травні 2016-го.
Втім поінформовані джерела кажуть, що втому від свого нового крісла Гринів почав відчувати вже у грудні. І начебто неодноразово просив Президента його «відпустити».
Той нарешті погодився, але що стоїть за такою згодою — наразі незрозуміло.
Можливо, ймовірні дострокові вибори, на які, за словами мера Львова Андрія Садового, Петро Порошенко (попри показове їх заперечення) все ж таки налаштований.
В цьому випадку Ігор Гринів дійсно буде корисніший Порошенкові як політтехнолог, аніж як керівник його фракції.
«По-новому» не вийшло
Слід зауважити, що Ігор Гринів у великій політиці перебуває вже давно. Він стояв біля витоків Народного руху, він же допомагав розбудовувати «Нашу Україну».
Гриніва було б неправильно назвати «сірим кардиналом» тієї чи іншої політичної сили, він просто віддає перевагу тому, аби триматися в тіні топових політиків і не вести з ними баталії за ті чи інші преференції або посади.
«Пан Гринів був відомим політтехнологом. Він колись вів до успіху і «Нашу Україну», і Ющенка, і кампанія однотурового Президента Порошенка — велика заслуга пана Гриніва», — зауважує політолог Андрій Золотарьов. Цікаво, що свого часу саме Гринів придумав ключове гасло для президентської кампанії Порошенка, з яким той і виграв вибори — «Жити по-новому!».
Після перемоги глава держави призначив нинішнього очільника фракції БПП спочатку своїм радником, а потім і заступником голови адміністрації Президента.
Але, перш за все, Гринів займався підготовкою до дострокових парламентських виборів-2014. Він знову відповідав за стратегію кампанії і знову придумав девіз для партії Президента: «Час єднатися!».
Однак згодом соратники по штабу БПП звинуватили Гриніва у провалі: партія Президента посіла друге місце, пропустивши вперед «Народний фронт» Арсенія Яценюка та Олександра Турчинова.
Після тієї кампанії Гринів, що називається, «відійшов від справ» у центральному штабі БПП. За однією версією, Порошенко повірив у неспроможність Гриніва бути корисною партійною фігурою, за іншою — Гринів пішов сам.
Але, коли рік тому постало питання про призначення нового голови фракції (замість Юрія Луценка, обраного Генпрокурором), альтернативи Гриніву не знайшлося.
На той момент він був оптимальної фігурою, яка нівелювала негативні враження від скандалу із заступником голови Ігорем Кононенком.
Єдине питання, котре на той час лишалося відкритим — це здатність (чи не здатність) Гриніва впоратися з доволі норовливою фракцією.
«Гринів точно є непересічною людиною, він є професіоналом своєї справи, він досвідчений парламентарій — і він може бути керівником фракції. Це однозначно. Але хочу сказати, що з приходом нового лідера фракції потрібні нові фракційні комунікаціі», — зазначав нардеп від БПП Валерій Карпунцов.
Він мав на увазі внутрішню неоднорідність БПП, наявність у фракції власної опозиції та окремих груп впливу.
Для підтримання дисципліни всередині фракції Гринів повинен мати авторитет серед депутатів.
З одного боку, «тиха» позиція Ігора Гриніва, котрий ніколи не йшов до мети по чужих головах, означає те, що він не мав в парламентському середовищі ані ворогів, ані помітних недоброзичливців.
З іншого ж боку, саме ці його якості визначали й брак «послуху» зі сторони колег по фракції, адже навряд чи з Гриніва вийшла така собі «залізна рука».
У пошуках голови
Мотиви відмови від керівного крісла Ігор Гринів нікому не пояснив. Минулого понеділка він був відсутнім на засіданні фракції — замість нього збори проводив Кононенко.
Лише в четвер депутат повідомив колегам, що залишає керівництво фракцією і запропонував кожній із наявних у ній груп визначитися з його заміною.
Що ж до того, чим надалі займатиметься сам Гринів, то це питання лишається відкритим. В АП спростовують можливість проведення дострокових виборів, а також залучення Гриніва до їх організації в якості політтехнолога.
Тим часом деякі джерела твердять, що в долі Гриніва можливі два повороти: або знову робота в адміністрації Президента, або делегування його послом до якої-небудь країни.
Самому Гриніву буцімто імпонує другий варіант, при цьому колишнього «рухівця» вабить Китай.
Та поки що більш актуальною проблемою є потреба терміново знайти йому заміну. Імен можливих наступників називають чимало, проте більшість кандидатур не підходить iз тих чи інших причин.
Наприклад, широко розповсюджена практика, коли посаду вищого керівника займає його заступник, в даному разі застосована бути не може — призначати підозрюваного у корупційних діяннях Кононенка було б надто великим викликом суспільству.
Одна з альтернативних кандидатур Кононенку — це Ірина Луценко. Проте її призначення також сприйматиметься недвозначно: один член цієї родини — чоловік Ірини Юрій — і так займає посаду Генерального прокурора, тож цим квота Луценків має бути й обмежена.
Сама депутатка будь-які мрії про керування фракцією рішуче заперечує. «Інформація не відповідає дійсності», — заявляє вона.
Можливо, це так і є, хоча Ірина Луценко останнім часом поводить себе як один із неформальних лідерів президентської політсили — чого варта хоча б її заява про можливість впровадження воєнного стану, про яку «УМ» писала раніше.
Наступна ймовірна персона, котру можуть висунути у голови фракції, є тезкою Луценко —також Ірина, але Геращенко.
«Мені нічого подібного не пропонували. І повірте, пропонувати не будуть. Тому що фракція делегувала мене на важливу посаду заступника голови Верховної Ради... Також я сьогодні є уповноваженим Президента з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, я дуже серйозно ставлюся до цієї роботи, і повірте, нам там ще багато чого потрібно зробити», — відреагувала Геращенко на можливі чутки про своє призначення.
Вона додала, що очільником фракції БПП має бути «людина демократичних поглядів, але жорсткий керівник, який допоможе фракції консолідуватися і продовжити все те хороше, що заклали Юрій Луценко, Ігор Гринів, щоб фракція була інтелектуальною, проєвропейською, але дуже дисциплінованою і організованою».
У пошуках ідеального керівника дехто схиляється до кандидатури Анатолія Матвієнка, але у цього політика, як кажуть, далеко не ідеальні стосунки з Президентом.
Ще один варіант — Сергій Березенко — за деякими даними, у нього чи не найкращі шанси на отримання портфеля голови. Називають також й ім’я Оксани Продан, яка наразі таку можливість не коментує.
Тим часом Ігор Гринів, за інформацію джерел, хотів би бачити на своєму місці Артура Герасимова.
Однак сам Герасимов проти такої ідеї, бо не хоче брати на себе відповідальність за голосування фракції.
На запитання журналістів про те, чи розглядають його кандидатуру на пост керівника фракції, депутат відповів: «Це не так».
Отож фракція Блоку Порошенко поки що лишається «обезголовленою». Безперечно, що такий стан речей триватиме недовго.
Святе місце довго не лишається порожнім, особливо, коли політична кон’юнктура просто-таки вимагає якнайшвидшого заповнення вакансії.
