Не всі руки чисті: Україна знову опинилася в списку найкорумпованіших країн світу

Неурядова міжнародна організація Transparency International («Міжнародна прозорість»), яка ставить за мету боротьбу з корупцією, оприлюднила вчора своє головне щорічне дослідження «Індекс сприйняття корупції» (ІСК).

 

Експерти організації формують його на основі незалежних опитувань, у яких беруть участь міжнародні фінансові та правозахисні експерти, в тому числі від Світового банку, «Дому свободи», Світового економічного форуму тощо.

 

Індекс є оцінкою від 0 (дуже високий рівень корупції) до 100 (вкрай низький рівень корупції). Чим ниж­че країна в індексі, тим вищий у неї рівень сприйняття корупції. 

 

У світовому Індексі сприйняття корупції (СРІ) за 2016 рік Україна отримала 29 балів зі 100 можливих і посіла 131-ше місце з 176 охоплених дослідженням країн. Торік їх було 168.

 

Це на два бали більше за торішній показник, але не вказує на серйозний прорив у боротьбі з явищем корупції і є «недостатньо для країни, влада якої назвала боротьбу з корупцією головним пріоритетом», зазначили у Transparency International Україна.  

 

Разом з Україною цю сходинку із показником 29 балів розділили Казахстан, Росія, Непал та Іран. Показник нижче 30 балів в нашому індексі CPI вважають негласною межею корупційної ганьби для держав.

 

Перше місце в ІСК 2016 року розділили Данія і Нова Зеландія (по 90), друге посіла Фінляндія (89 балів), третє — Швеція (88 балів). Велика Британія, Німеччина і Люксембург посіли 10-те місце (81 бал), США — 18-те місце (74 бали), Китай, Бразилія, Білорусь і Індія — 79-те місце (40 балів).

 

Аутсайдери рейтингу — Північна Корея (12 балів), Південний Судан (11 балів) і Сомалі (10 балів). Список  лідерів та аутсайдерів порівняно з 2015 роком майже не змінився.

 

У рейтингу, оприлюдненому 25 січня, вказується, що лише шість країн ЄС торік покращили свої показники щодо боротьби з корупцією в державному секторі. Це Італія, Румунія, Греція, Болгарія, Угорщина і Хорватія. 

 

Як зазначили в «Трансперенсі Інтернешнл», покращенню позиції України у рейтингу сприяло просування антикорупційної реформи, «але відсутність дієвої судової системи та фактична безкарність корупціонерів не дає Україні зробити потужний ривок уперед».

 

За результатами дослідження, в країні стали менше використовувати службове становище в органах виконавчої влади, в поліції та збройних силах.  Водночас у судовій гілці влади ситуація залишилася тією ж, «що і за часів режиму Януковича», наголошують у «Міжнародній прозорості». 

 

«Незважаючи на проведення реформ, пересічні громадяни й український бізнес, міжнародні спостерігачі наразі скептично налаштовані щодо успішності боротьби з корупцією в Україні», — сказав у коментарі «Німецькій хвилі» експерт «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Олександр Калітенко.

 

Його колега, виконавчий директор «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Ярослав Юрчишин, додає, що безкарність та недієвість системи правосуддя не дають Україні здійснити прорив у подоланні корупції.

 

«Відсутність результатів iз повернення коштів режиму Януковича і його соратників — яскраве цьому свідчення. Якщо не відбудеться реального очищення системи правосуддя — ми не зможемо розімкнути коло безкарності й перейти на якісно новий рівень», — вважає він.

 

А голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін наголошує: «В умовах, які є, ми разом — ми як суспільство — зробили більше, ніж можна було зробити.

 

Неможливо подолати корупцію в принципі у державі, політична еліта якої хоче її зберегти.

 

Тому в завідомо програшних умовах нам вдалося спільним тиском запустити інструменти, які мають можливість цю політичну еліту послабити».

 

В українській філії організації виступили з низкою пропозицій для втілення серйозних антикорупційних змін в Україні.

 

Серед іншого, вони пропонують залучити іноземних фахівців для створення ефективної системи антикорупційного правосуддя, повернути активи колишніх посадовців та почати перевірку електронних декларацій, провести аудит та знизити ступінь секретності в секторі безпеки та оборони там, де йдеться про контракти і дер­жзакупівлі, а також чітко виконувати взяті Україною міжнародні зобов’язання.