Директор музею Майдану Ігор Пошивайло нагороджений премією EMYA
Гендиректор Національного музею Героїв Небесної Сотні та Революції Гідності Ігор Пошивайло став одним з лауреатів премії «Європейський музей року» (EMYA) за 2024 рік. >>
Далі публікуємо офіційні результати XVIІ Всеукраїнського рейтинґу «Книжка року» — топ-списки з 14 позицій у кожній підномінації.
* у правому стовпчику — рейтинґ книжки: кількість набраних балів поділена на кількість експертів у номінації
1. Інсценізація українського авангарду 1910–1920 років. — Нью-Йорк: Український музей; К.: Родовід, 280 с.(о) |
52,33 |
2. Історія Біблії, Старого і Нового Заповіту. — К.: Каламар, 394 с.(п) |
45,00 |
3. Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького. — К.: Духовна спадщина України, 528 с.(ф) |
44,89 |
4. Українська Академія мистецтв. Історія заснування та фундатори. — К.: Родовід, 268 с.(п) |
37,11 |
5. Мистецький Барбакан. Трикутник 92. — К.: Люта справа, 320 с.(о) |
32,83 |
6. Юрій БИРУЛЬОВ. Львівська скульптура. — Л.: Апріорі, 528 с.(п) |
24,72 |
7. Святослав Гординський про мистецтво. — Л.: Апріорі, 1024 с.(п) |
21,22 |
8. Лизавета ГЕРМАН, Ольга БАЛАШОВА. Искусство украинских шестидесятников. — К.: Основи, 384 с.(о) |
16,72 |
9. Наталія БЕЛІЧКО, Дмитро МАЛАКОВ. Георгій Малаков. Життя і творчість. — К.: Мистецтво, 224 с.(п) |
16,22 |
10. Taras Shevchenko: Poet, artist, icon. 1814–1861. — К.: Родовід, 240 с.(о) |
15,83 |
11. Василь ПИЛИП’ЮК. Світовідчуття епохи. — Л.: Каменяр, 284 с.(с) |
15,56 |
12. Київська колекція. Єврейська тема в творах художників України від 50-х років ХХ століття до сьогодення. — К.: Дух і Літера, 232 с.(о) |
14,61 |
13. Подвижный пейзаж. Искусство Украины между революцией и войной. — К.: Родовід, 318 с.(к) |
13,11 |
14. Тарас ШЕВЧЕНКО. Повне зібрання творів у дванадцяти томах. Мистецька спадщина. Том 10, 11. — К.: Наукова думка, 560+402 с.(с) |
11,94 |
1. Народна культура українців: життєвий цикл людини. Том 5. Старість, смерть, культура вшанування небіжчиків. — К.: Дуліби, 432 с.(п) |
63,67 |
2. Сергій ПЛОХІЙ. Походження слов’янських націй. Домодерні ідентичності в Україні, Росії та Білорусі. — К.: Критика, 430 с.(п) |
62,00 |
3. Скарби Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й.Кобринського. — Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 448 с.(с) |
52,28 |
4. Станіслав ВАСИЛЕВСЬКИЙ. Життя польське у ХІХ столітті. — К.: Темпора, 520 с.(с) |
44,61 |
5. Федір ВОВК. Студії з української етнографії та антропології. — Х.: Видавець Савчук О.О., 464 с.(п) |
37,22 |
6. Ганна ВЕРТІЄНКО. Іконографія скіфської есхатології. — К.: Інститут сходознавства,224 с.(п) |
24,67 |
7. Ірина ФАРІОН. Суспільний статус староукраїнської (руської) мови у XIV–ХVІІ століттях. — Л.: Львівська політехніка, 656 с.(п) |
23,06 |
8. Ігор ЛИЛЬО. Львівська кухня. — Х.: Фоліо, 255 с.(п) |
17,67 |
9. Ґвара. Автентична львівська абетка. — Л.: Видавництво Старого Лева, 144 с.(п) |
14,39 |
10. Марія ЧУЛАК. Бісерні прикраси Карпатського краю. — Л.: Апріорі, 168 с.(п) |
14,22 |
11. Костянтин ГРУБИЧ. Смачна країна. — Л.: Видавництво Старого Лева, 304 с.(п) |
13,33 |
12. Александр ҐЕЙШТОР. Слов’янська міфологія. — К.: Кліо, 416 с.(п) |
12,50 |
13. Сержіу БУАРКЕ ді ОЛАНДА. Коріння Бразилії. — Л.: Видавництво Анетти Антоненко; К.: Ніка-Центр, 240 с.(п) |
12,44 |
14. Галина ЛОЗКО. Боги і народи. Етносоціальний вимір. — Тернопіль: Мандрівець, 624 с.(п) |
6,56 |
1. Старовинні маєтки України. — К.: Мистецтво, 383 с.(п) |
60,89 |
2. Успенський собор. — К.: Балтія-Друк, 200 с.(с) |
44,22 |
3. Велика війна у маленькому місті. — Івано-Франківськ: Мантикора, 160 с.(с) |
36,83 |
4. Ірина КОТЛОБУЛАТОВА. Львів на фотографії-3. Львів’яни. — Л.: Центр Європи, 320 с.(п) |
28,89 |
5. Софія ЯБЛОНСЬКА. Чар Марока. З країни рижу та опію. Далекі обрії. Сер. «Приватна колекція». — Л.: Піраміда, 372 с.(с) |
26,33 |
6. Україна для шукачів пригод. Ukraine for Adventurers. — К.: Дуліби, 268 с.(п) |
24,78 |
7. Монастирі України. — К.: Балтія-Друк, 240 с.(с) |
21,56 |
8. Дмитрий ШЛЁНСКИЙ. Андреевский спуск. Жизнь улицы. — Л.: Центр Європи, 525 с.(п) |
19,94 |
9. Карабелівка. Земля наших предків — земля наших нащадків. — К.: Родовід, 466 с.(с) |
19,56 |
10. Марина ГРИМИЧ. Бранзолія: подорожні записки. — К.: Дуліби, 156 с.(п) |
19,22 |
11. Андрей ПУЧКОВ. «Киев» Осипа Мандельштама в интонациях, пояснениях, картинках. — К.: Дух і Літера, 216 с.(о) |
16,33 |
12. И.А.РУКАВИЦЫН, И.Н.ЛЯШЕНКО. Криворожский альбом. По фотографиям Эдуарда Фукса начала ХХ века. Выпуск 1,2. — К.: Арт-Технологія, 112+112 с.(п) |
13,50 |
13. Малґожата РЕЙМЕР. Бухарест: пил і кров. — К.: Темпора, 350 с.(о) |
12,44 |
14. Василь ПИЛИП’ЮК. Львів. Пори року; Україна — земля Тараса. 1814–2014. — Л.: Світло й Тінь, 272+168с.(п) |
11,83 |
Гендиректор Національного музею Героїв Небесної Сотні та Революції Гідності Ігор Пошивайло став одним з лауреатів премії «Європейський музей року» (EMYA) за 2024 рік. >>
Усе це є частиною нашої української культури – тієї культури, яку ворог так ретельно нині намагається знищити, понівечити, сплюндрувати. >>
У Києві на станції метро «Звіринецька» в ніч з 1 на 2 травня з колійних стін демонтували стару назву «Дружби народів» та встановили два з чотирьох необхідних комплектів нової назви. >>
У Києві у вівторок, 30 квітня, стартував Фестиваль української писанки. На ньому було зафіксовано світовий рекорд із наймасовішого розпису майстрами з різних регіонів України. >>
МУР — це молодий музичний проєкт, що в своїх треках висвітлює одну з найболючіших трагедій українського народу XX століття — «Розстріляне відродження». >>
Композитори Ілля Разумейко та Роман Григорів, які створюють разом сучасні опери, а за одну з них навіть отримали Шевченківську премію, — 10 травня у Києві представлять свій новий твір Gaia-24. >>