Уже не «голі й босі»

15.12.2015
Уже не «голі й босі»

Українські військові досі в різних камуфляжах — хто в «бундесі», хто в «пікселі», хто в «британці» чи «варані», зате якісні вітчизняні берці «Талан» видали всім. (з газети «Народна армія».)

Нещодавно Україна відзначила День Збройних сил. При тому, що військо незалежної держави існує вже 24 роки, торік воно було фактично перезасноване. Щоб постала боєздатна українська армія, знадобилася війна на Донбасі, тисячі жертв та всенародний порив на підтримку «голих і босих» ЗСУ. І лише через рік після початку війни з’явилися підстави говорити, що матеріальне забезпечення наших солдатів вийшло на більш-менш належний рівень.

Загальне порівняння витрат на армію торік і тепер

Відповідно до статистики, яку «УМ» надало управління комунікацій та преси Міністерства оборони України, якщо в 2014 році державний бюджет передбачав фінансування оборонного відомства на рівні 27 млрд. грн., то цього року видатки зросли до 48 мільярдів.

Для порівняння — цифри витрат на різні статті оборони торік і тепер, у 2015-му.

Речове забезпечення: було близько 0,7 млрд. грн., стало — більше 3 млрд. грн. Саме за цією статтею видатків, як підкреслюють у МО, зростання найвідчутніше — приблизно 4,5 раза.

Харчування особового складу: торік — близько 1,3 млрд. грн., цього року — майже 3 млрд. грн. (збільшення у 2,5 раза).

Ремонт озброєння та військової техніки: у 2014-му — близько 1,9 млрд. грн., цьогоріч — більше 3,5 млрд. грн. (зростання в 1,9 раза).

Закупівля озброєння, військової техніки та проведення науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт: було близько 1,7 млрд. грн., стало — майже 6 млрд. Приріст у 3,4 раза. Що, втім, все одно дуже мало в умовах, які потребують нагальної модернізації зброї й техніки ЗСУ.

Медичне забезпечення: близько 0,4 млрд. грн. і торік, і в 2015-му. За цією статтею видно, де є найбільший провал. Потреба значно вища, її перекривають волонтери.

Логічно вирахувати, на яку кількість людей виділяли ці суми у 2014 і 2015 роках. Станом на початок російського вторгнення чисельність ЗСУ становила приблизно 168 тисяч осіб, із яких військові — 125 тисяч, решта — цивільні працівники. Але часткова мобілізація вже до середини літа збільшила кількість військових більш як на сто тисяч. Надалі Верховна Рада офіційно зафіксувала граничну чисельність ЗСУ — 250 тисяч осіб. Тож можна вважати, що й минулого, і цього року в армійських лавах перебуває близько 250 тисяч осіб.

Уніформа в цифрах

Як повідомили в управлінні комунікацій МО, для потреб ЗСУ було поставлено та видано речового обмундирування та амуніції:

найменування

 

2014 рік

 

2015 рік

(станом

на жовтень)

костюм літній польовий (комплектів)

 

100,5 тис.

 

242,6 тис.

 

куртка польова

утеплена (штук)

69,0 тис.

 

178,0 тис.

 

черевики з високими берцями (пар)

 

231,0 тис.

 

165,0 тис.

 

шолом кевларовий (штук)

 

22,0 тис.

 

74,0 тис.

 

бронежилет (штук)

 

46,0 тис.

 

64,0 тис.

 

Спорядження й обмундирування української армії було б значно гіршим, якби не допомога закордонних партнерів. Як розповіли «УМ» в Міноборони, «з 2014 року до березня 2015 року Збройними силами України отримано:

— від уряду Канади: черевики з високими берцями — 61,4 тис. пар; куртки польові — 30,8 тис. шт.; брюки польові — 27,5 тис. шт.; бронежилети — 1,1 тис. шт.; шоломи — 3,1 тис. шт. тощо;

— від Республіки Польща: рюкзаки військові — 100,0 тис. шт.; рушники — 100,0 тис. шт.; рукавиці — 75,0 тис. пар; балаклави — 50,0 тис. шт. тощо;

— від США: куртки літні камуфльовані — 3,8 тис шт.; брюки літні камуфльовані — 0,7 тис. шт.; брюки зимові камуфльовані — 3,5 тис. шт.; шарф-труба — 1,0 тис. шт.; бронежилети — 2,0 тис. шт. тощо;

— від уряду Нідерландів: куртки зимові — 1,5 тис. шт.; шкарпетки чоловічі — 4,9 тис. пар; рукавиці чоловічі — 3,6 тис. пар тощо;

— від уряду Австралії: черевики — 10,0 тис. пар; шарф-труба — 10,0 тис. шт.; балаклави — 7,3 тис. шт. тощо;

— від уряду Великобританії: штани зимові — 1,0 тис. шт.; шапки — 1,0 тис. шт.; шкарпетки — 1,0 тис. пар; куртки зимові — 1,0 тис. шт.; рукавиці — 1,0 тис. пар тощо та ін.».

Надалі в 2015 році уряди держав-союзниць продовжили допомогу ЗСУ як одягом та амуніцією, так і технікою й нелетальним озброєнням.

Також цього року дало результат удосконалення внутрішньої системи речового забезпечення ЗСУ. Йдеться про напрацювання робочої групи МО на чолі з Костянтином Лєсніком, що займається розробкою нових зразків обмундирування для армії. Загалом на 2015 рік було замовлено 183,5 тис. нових польових кашкетів (їх в армії прозвали «мазепинками» за схожість із головними уборами армії УНР); 253,6 тис. «костюмів літніх польових» — камуфляжів нового дизайну та якості; 280 тис. пар нових берців.

«Після проведення моніторингу ринку встановлено, що у зв’язку з неможливістю постачання достатньої кількості тканини з маскувальним малюнком «варан» (замість торішнього «пікселя», на який були нарікання та питання щодо авторських прав. — Авт.) забезпечення ЗСУ предметами речового майна в зазначеній колористиці, а також натільної білизни нового зразка перенесено на 2016 рік», — повідомили в Міністерстві оборони.

До кінця поточного року армія постачається державним коштом також шапками-підшоломниками, зимовими шарфами-трубами, навіть власними (з абревіатурою «ЗСУ»!) крекінговими шкарпетками, чого торік не було й близько.

Спроби реформ і «людський фактор»

«Якщо є теплі речі на складі — це не значить, що солдату тепло в окопі. Навіть навпаки. Але щодо підготовки Збройних сил до зими — ми сьогодні готові це забезпечити», — заявив днями міністр оборони Степан Полторак, інспектуючи в Одесі запуск нової системи обліку запасів ЗСУ та логістики речового забезпечення.

Тестування в армії цієї електронної системи вже є великим проривом. Для України це новітній стандарт, із яким уже давно працюють країни-члени НАТО. Система дозволить відмовитись від паперового документообігу, прискорити забезпечення військовослужбовців усіма необхідними речами та продуктами (завдяки картці з пін-кодом, яку матиме кожен військовий), а головне — усунути корупцію та розкрадання у службі тилового забезпечення.

Саме «людський фактор» часто є визначальним у провалах матеріального забезпечення певних підрозділів. «На жаль, бувають випадки, коли [обмундирування тощо] несвоєчасно доходить до солдатів», — визнає Полторак.

«Міністр може навіть не знати, що є проблеми з постачанням частин, тому що воно гальмується на середній ланці. Якщо на якусь роту не доходить нова форма — це вина насамперед ротного командира та його заступника з питань забезпечення, «зампотила», — пояснює в коментарі «УМ» Роман Балан (псевдо — Сініцин), співзасновник одного з найбільших волонтерських об’єднань «Народний тил». За його словами, «на заваді реформам і розвитку ЗСУ на рівні військових частин часто стають непрофесіоналізм, байдужість, крадіжки. Командний склад середнього рівня й тилове начальство ніхто ж не міняв. Бачимо і саботаж, і алкоголізм рядових військовослужбовців та посадових осіб ЗСУ».

Роль волонтерів і проблемні питання

«Значний внесок у забезпечення необхідним речовим майном військовослужбовців Збройних сил України надано з боку волонтерських організацій», підкреслюють у Міноборони. Навряд чи це повні дані, адже велика частина «передач» від волонтерів не ставиться на баланс військових частин та просто надається в особисте користування солдатів, але, як повідомило пресове управління МО, «у 2014 році волонтерськими організаціями постачено речового майна на 40,6 млн. грн., у 2015-му (станом на жовтень) — більш як на 26,4 млн. грн.».

Якщо минулого року допомога волонтерів армії в багатьох випадках була вирішальною (коли йшлося про форму, взуття, харчування, бронежилети, шоломи, оптичні прилади), то тепер картина змінилася. Проблему кевларових шоломів і бронежилетів держава повністю вирішила ще восени 2014-го.

Представник «Народного тилу» відзначає значні зрушення «по вещовці» — в речовому забезпеченні, яке держава перебрала на себе майже повністю. «Видно, що тут ситуація значно краща, ніж була в 2014 році, і це, без сумніву, заслуга тих волонтерів, які зайшли в Міністерство оборони на відповідні посади («Волонтерський десант» і «Офіс реформ»)», — каже Роман Балан.

Роль волонтерів у постачанні ЗСУ, за словами Романа, залишається ключовою на кількох напрямках — оптика, медицина, безпілотні літальні апарати. «Тепловізори, приціли, прилади нічного бачення — вони з боку держави так і не купуються, не модернізуються, хоча війна триває вже майже два роки. А ви ж розумієте, наскільки важливим є на ВОПі (взводно-опорний пункт) хоч один тепловізор! Були точкові поставки американської оптики, але цього критично мало. Тож більшість потреб ЗСУ в оптиці перекривають волонтери», — каже Роман.

«З медициною теж печально. Медпрепаратів бракує. Єдине, що було зроблено помітного державою, — це закупівля для ЗСУ 10 тисяч аптечок. Але вони були поставлені на передову без кровоспинних препаратів і турнікетів. Були запевнення, що потім довезуть, але поки щось не видно. Виходить, повноцінні аптечки — майже всі від волонтерів або іноземних союзників», — зазначає Балан-Сініцин.

«Допомагаємо бійцям із деревиною на бліндажі, якої обмаль. Довозимо генератори — вони в ЗСУ, мабуть, наполовину волонтерські. Також зараз в армії є величезна проблема з паливно-мастильними матеріалами. Днями ми проїхали від Маріуполя аж до Станиці Луганської, і де не були — скрізь скаржаться, що немає соляри. Не секрет, що її масово крадуть по всьому ланцюжку — від бази до конкретної машини. Але зараз брак дизпалива й бензину відчутний значно більше, ніж раніше. Іноді військові купують пальне власним коштом», — розповідає волонтер.

«Загальну картину я б сформулював так: позитивні зрушення в армії, які стали більш помітними через рік після початку війни, тепер сповільнилися», — визнає Роман.

Отримавши торік за свою волонтерську активність орден «За заслуги» ІІІ ступеня, Сініцин-Балан каже, що з Нового року припинить займатись волонтерством. Дуже багато зроблено, накопичилася величезна втома, держава по багатьох напрямках достатньо забезпечує армію сама, «але є й постійні розчарування, коли ти привозиш на передок тепловізори, інші передачі — а там їх пропивають, «профукують» і невдовзі просять нове».

Зрушення очима бійців та обіцянка міністра підвищити платню

«Тенденція до нарощування обсягів та якості матеріального забезпечення армії зберігається», — каже натомість у коментарі «УМ» Тарас Чмут, стрілець-контрактник десантно-штурмової роти 501-го батальйону морської піхоти. За його словами, військовослужбовцям почали видавати досить непогані комплекти форми — «піксель», але нового зразка, з більш функціонально продуманим інтерфейсом кишень і значно якіснішою тканиною. Камуфляж видається двічі на рік, як і передбачено нормами.

Особливо бійці відзначають нову розробку «групи Лєсніка» — якісні вітчизняні черевики з високими берцями, які випускає фірма «Талан». В них уже взуті майже всі бійці.

Грошове ж забезпечення, за словами Чмута, залишається на минулорічному рівні.

У свою чергу, міністр оборони Степан Полторак обіцяє: «З Нового року буде підвищення заробітної платні військовослужбовцям — достатнє для того, щоб люди йшли в армію добровільно, щоб ми значно збільшили кількість добровольців і контрактників. Якщо нам це вдасться — не буде потреби в наступних хвилях мобілізації».