Туреччина стала ближчою Європі

Позавчора в Брюсселі відбувся перший за багато останніх років саміт ЄС—Туреччина, на якому був прийнятий спільний план дій, метою якого є загальмування хвилі міграції до Європи, повідомляє агенція «Рейтер». Ключовим елементом домовленості між Брюсселем і Анкарою стали три мільярди євро допомоги від Євросоюзу для 2,2 мільйона сирійських біженців у Туреччині. Ці кошти призначені для підвищення рівня життя шукачів притулку, які перебувають у країні. Туреччина, зі свого боку, допоможе зупинити потік мігрантів до Євросоюзу в обмін на цю фінансову підтримку, спрощення візового режиму та відновлення переговорів про вступ до ЄС.

Прем’єр-міністр Туреччини Ахмет Давутоглу назвав домовленість «новим початком» відносин між Брюсселем і Анкарою. Президент Європейської Ради Дональд Туск, у свою чергу, заявив, що угода між ЄС та Туреччиною встановлює чіткий план «для відновлення порядку на наших спільних кордонах». Як повідомлялося раніше, країни Євросоюзу планували погодитися прийняти до себе 400 тисяч біженців, які перебувають у Туреччині, у разі успішної співпраці з Анкарою у стримуванні міграційного потоку. Анкарі пообіцяли поновити процес вступу до Євросоюзу та скасувати з жовтня наступного року візи до країн Шенгену для турецьких громадян — якщо Туреччина виконає низку вимог. Останнє надзвичайно важливе для турецької влади як iз точки зору її особистого виживання, так і щодо зміни антиєвропейських настроїв у країні, адже, за останніми опитуваннями, 90 відсотків турків заявляють, що ЄС відвернувся від них, а відміни віз ніколи не буде.

Обидві сторони погодилися, що в червні наступного року набере чинності угода про реадмісію, де Туреччина зобов’язується приймати назад людей, що нелегально в’їхали до ЄС iз її території. Разом зi зміцненням кордонів це — одна з умов скасування віз до Шенгену для турецьких громадян.

Між ЄС та Туреччиною залишаються розбіжності в питаннях прав людини, свободи слова. Однак і Анкара, і Євросоюз погоджуються: кризу з мігрантами можна вирішити лише спільними зусиллями. Іншою болючою проблемою є кіпрське питання. За даними джерел, Кіпр, чий територіальний конфлікт досі не вирішено, відмовився брати участь у виділенні 3 млрд. євро Туреччині. «Поступ у діалозі між ЄС і Туреччиною в будь-якому разі великою мірою залежить від статусу Кіпру. Відносини між греками-кіпріотами та турками-кіпріотами нещодавно покращилися. ЄС і Туреччина сподіваються домовитися щодо статусу Кіпру до весни наступного року», — повідомляє з Брюсселя кореспондент «Євроньюс» Маргеріта Сфорца.

Недільний позачерговий саміт лідерів Туреччини та Євросоюзу відкрив справжні карти його учасників: європейці планували його для гальмування напливу сирійських біженців до Європи та угод щодо протистояння тероризму. Натомість в Анкари плани дещо інші: пріоритетом для її представників було, по-перше, отримати фінансову підтримку, по-друге, посилити тиск на ЄС, щоб вдихнути нове життя в ідею приєднання Туреччини до європейського блоку держав. «Раптова прохолода» у відносинах Росії з Туреччиною після збиття російського бомбардувальника ускладнила переговори щодо врегулювання сирійської ситуації та боротьби з терористами з організації «Ісламська держава». Ця тема хоч і не була серед запланованих, проте обговорювалася і на брюссельському саміті.