Здачі не треба!

Днями було офіційно підтверджено оголошену раніше інсайдерську інформацію про списання 20% українського державного боргу, а заодно повідомлено деталі цієї угоди. Думки аналітиків з приводу шансів нашої держави завдяки цим домовленостям оздоровити свою економіку розходяться, а дві найбільші рейтингові агенції заявили: попри успіх перемовин із кредиторами ймовірність українського дефолту є напрочуд високою. Або навіть невідворотною...

«З відтермінуванням на чотири роки...»

Фіналом затяжних дебатів у Сан-Франциско стало скорочення «тіла» нашого боргу на 20% — тобто, на 3,6 млрд. доларів. Також ми отримали своєрiднi кредитні канікули: виплати «тіла» за цим боргом почнуться у 2019 році й триватимуть до 2027. Тобто впродовж наступних років наша держава виплачуватиме тільки відсотки. Але платитиме їх більше: відсоткова ставка зростає до 7,75%. Паралельно запроваджується «механізм компенсації вартості», який забезпечує додаткові виплати у разі зростання нашого ВВП — аж до 2040 року. Якщо наш внутрішній валовий продукт зросте на 3-4%, то ця компенсація становитиме 15%, якщо ж річне зростання виявиться більшим за чотири відсотки, то ми змушені доплатити цілих сорок відсотків! Ну і на період із 2021 по 2025 роки максимальний розмір нашого платежу обмежується одним відсотком від ВВП.

Коментар Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка з цього приводу був зафарбований у яскраво-рожеві відтінки. «Умови, які отримала Україна, не мала жодна країна, починаючи із 2000 року, яка не оголошувала дефолт. Тобто, середній розмір списання, який можна було отримати без оголошення дефолту, не перевищував десяти відсотків, — сказав головний камікадзе і додав надмірно оптимістичну нотку, — тобто, очікуваний нашими ворогами дефолт не відбудеться». Прем’єр також попросив парламент підтримати угоду з кредиторами окремим законом.

Ще одна обіцянка від Прем’єра — частина заощаджених коштів буде спрямована на підвищення соціальних стандартів в Україні. Таким чином, Арсеній Яценюк намагається вибити козирну карту з рук опозиції: адже саме ініціатива Арсенія Петровича заморозити соцстандарти у державі, де вартість життя збільшується кожного дня, нині активно використовують у боротьбі з Кабміном Яценюка його політичні конкуренти.

Плюс валюта, плюс кредит — мінус відсотки

Економічні експерти ставляться до угоди у Сан-Франциско доволі неоднозначно. «Безумовно, запропоновані умови реструктуризації вигідні як для України, так і для її кредиторів, — прокоментував угоду відомий російський фінансист, палкий опозиціонер до режиму Володимира Путіна Слава Рабинович. — Ця реструктуризація дозволить Україні не лише досягнути певних умов для наступної програми співпраці з Міжнародним валютним фондом, а й розпоряджатися певними звільненими фінансовими ресурсами для подальшого проведення достатньо болісних реформ у той час, коли східні території ще охоплені війною зi східним агресором». При цьому аналітик зазначає: угода може зустріти опір у Верховній Раді.

Причина: популізм, який набуває поширення в українському політикумі напередодні виборів до місцевих рад. І саме це, на думку Рабиновича, є найбільшим ризиком для всієї угоди. Натомість норми про компенсацію кредиторам у випадку збільшення ВВП експерт вважає позитивним кроком. «Вони пов’язують обидві сторони одними і тими ж економічними та фінансовими інтересами: чим кращою буде економіка України, тим швидше зростатиме ВВП, — каже Слава Рабинович. — А це означає, що тим більшими будуть виплати кредиторам».

«Реструктуризація дозволить розв’язати валютну проблему, — переконаний керівник аналітичного відділу «Конкорд Кепітал» Олександр Паращій. — Йдеться про 10,5 млрд. доларів упродовж 2015—2018 років. Звільнені кошти — це і підтримка гривні, і економія бюджетних коштів — адже саме із бюджету виплачуються такі витрати». Завдяки домовленості з кредиторами, на думку експерта, Національний банк зможе скасувати діючі сьогодні валютні обмеження для населення: продаж валюти на суму, що не перевищує 3 тисяч гривень упродовж одного дня та видачу з валютного депозиту не більше, ніж еквівалент 15 тисяч гривень. Ймовірність такого кроку, до речі, підтвердила й очільниця НБУ Валерія Гонтарева, не назвавши, щоправда, дати можливої зміни правил гри на фінансовому ринку.

Привітав угоду з кредиторами і Міжнародний валютний фонд. «Повна реалізація угоди забезпечить зниження затрат України на обслуговування зовнішніх зобов’язань, зниження сумарних річних потреб країни у фінансування у відповідності до програми, а також сприяє зниженню держборгу», — заявила директор-розпорядник Фонду Крістін Лагард. А тому, за її словами, зниження боргу плюс реформи в Україні дозволять швидше досягнути результатів програми розширеного фінансування EFF для України.

Це означає, що ми таки отримаємо чергову порцію фінансування Фонду — 1,7 млрд. доларів. Радше за все, не до 15 вересня, як сподівався Кабмін, але навіть якщо це трапиться на початку жовтня, то шкідливого впливу на фінансову систему така затримка не матиме: золотовалютні запаси становлять уже 12 млрд. доларів, а до кінця вересня мають підрости до 18 мільярдів.

Тим часом експерт «Блумберг В’ю» Леонід Бершидський стверджує: кредитори в цій ситуації практично нічого не втратили, а Україна — майже нічого не виграла. «Нова домовленість гарантує, що кредитори отримають приблизно ту саму суму, що і за попередньою угодою, — стверджує експерт. — А Україна навіть не зможе виконати вимогу МВФ щодо заощадження 15,3 млрд. доларів витрат на свій держборг».

Також, на думку Бершидського, той факт, що український уряд пообіцяв кредиторам значні суми виплат у разі, якщо темпи зростання ВВП виправдають прогноз Міжнародного валютного фонду, свідчить, що український Кабмін не вірить у власний успіх. І наразі, за словами експерта, план МВФ щодо України є мало реальним. «МВФ проштовхує зміни до податкового кодексу, який унеможливлюють великі «діри», але не передбачають зниження податкових ставок. Це аж ніяк не заохотить компанії і їх працівників декларувати доходи, а значить, колосальний тіньовий сектор України не сприятиме зростанню економіки», — каже експерт. Наразі темпи зростання бізнесу по-чорному, як відомо, цілком офіційно підтверджує і Міністерство економіки.

Наша санкція проти РФ: не платити їм!

Домовленість у США також не означає вирішення всіх без винятку українських боргових проблем. Адже, окрім американських кредиторів, ми ще маємо російських. А саме — Кремль, який надав Віктору Януковичу той самий тримільярдний кредит як компенсацію за зміну зовнішньополітичного курсу: відмову від підписання угоди про асоціацію з ЄС та переорієнтацію на Росію. Сьогодні Віктор Янукович відпочиває у мальовничому Ростові-на-Дону, а кредит повис важким тягарем на плечах українського уряду.

Прем’єр Арсеній Яценюк запропонував росіянам цю ж саму схему, на яку погодилися американці: списання 20% від «тіла» держборгу. Росія, за словами очільника українського уряду, не отримає кращих пропозицій, ніж інші кредитори. Москва відповіла оперативно. Міністр фінансів РФ Антон Силуанов заявив: Росія не братиме участь у реструктуризації українських боргів.

«Причина такої поведінки — у бажанні нашкодити українській економіці, — вважає Слава Рабинович. — Відмова Москви від участі у процесі, звичайно ж, вносить певну частку невизначеності щодо його успішного завершення. Чому російська влада займає таку позицію, сподіваюся, пояснювати не треба. Це всього лише одна деталь у загальному плані путінського режиму — намагатися руйнувати українську державність і територіальну цілісність, щоби не дати Україні змоги займатися власними економічними і політичними реформами і не дозволити їй вирватися з периметру середньовічного імперського впливу Росії, йдучи в ЄС та НАТО».

«Для Росії це питання (реструктуризації українського боргу. — Ред.) — політичне, — погоджується Леонід Бершидський. — Можливо, Росія до того ж не вірить, що Україна в 2019 році зможе погасити борг, адже реструктуризація не особливо зможе виконати програму Міжнародного валютного фонду, на якій тримається кредитоспроможність України».

Гострий на язик Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк запропонував росіянам свій компромісний варіант погашення януковичівського боргу: утримати цю суму безпосередньо у самого Віктора Федоровича, який нині — за щасливим збігом обставин — перебуває у цій гостинній державі. «Янукович і його банда отримали притулок у Російській Федерації, — сказав Яценюк. — Вони брали — заберіть у них».

Насправді ж ситуація із російським боргом виглядає дещо складніше, ніж її описує наш Прем’єр. Але не безнадійно. «Цей борг пропущений через ірландську біржу перекупниками, треба вважати, є суб’єкти інших країн, його структура абсолютно незрозуміла, — каже екс-міністр економіки, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий. — Можливо, наш уряд оголосить мораторій або навіть дефолт за цим кредитом. Але оскільки сьогодні цілий світ здійснює санкції проти Росії, то, по суті, такі дії будуть своєрідною санкцією України».

Якщо ж Росія захоче боротися з нами міжнародними правовими нормами, то тут, на думку Ланового, у неї напрочуд погані шанси: адже ця країна сама не виконує міжнародні правові зобов’язання. «Ми перебуваємо у стані війни, отже, жодних виконань наших фінансових зобов’язань бути не має, — вважає експерт. — Але в цей період Україна має накопичувати майнові претензії до Росії за тими втратами, які ми несемо. Якщо такі претензії лежатимуть у судах, то вони, безумовно, впливатимуть на рішення за цим боргом. Спершу треба закінчити війну, а вже потім — з’ясовувати майнові претензії».

Дефолт: бути чи не бути?..

Але найнеприємніша для нас новина прозвучала з уст рейтингових агенцій. Так, консервативне «Стандарт енд Пурз» наприкінці минулого тижня, коли в інформаційному просторі вже з’явилася інформація про реструктуризацію нашого боргу, підтвердило довготерміновий кредитний рейтинг України в іноземній валюті на рівні «СС» iз негативним прогнозом. «На наш погляд, дефолт за державним боргом уряду України в іноземній валюті є практично неминучим», — у своєму релізі агенція категорично заперечила оптимізм українського Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка.

Днем раніше агенція «Фітч» понизила кредитний рейтинг України до рівня «С», який свідчить про те, що дефолт є невідворотним. Такої ж думки й інвестиційна група «Банк оф Амеріка», яка віднесла нашу країну до трійки держав, дефолт яких вважають найбільш вірогідним. Окрім України, у цьому сумному переліку фігурують також Венесуела та Греція, які займають, відповідно, перше та друге місця. «Стандарт енд Пурз» при цьому наголошує: агенція вважатиме як мораторій на виплати, так і обмін боргових зобов’язань випадками дефолту.

«Технічні дефолти найближчим часом неминучі, — погоджується із прогнозами Олександр Паращій. — Так, Україна не встигне повністю завершити процес реструктуризації до 23 вересня, тобто до дати погашення 500 мільйонів доларів боргу. І погашати цей борг ми не будемо. Таким чином, певний час ми перебуватимемо в стані технічного дефолту, але цього точно не варто боятися».

«Дефолт ми, ймовірно, відклали — після угоди про реструктуризацію, — коментує ситуацію Володимир Лановий. — Хоча при цьому варто пам’ятати, що цей дефолт був ініціативою української сторони, який означав відмову від виплат протягом певного періоду».