Не варто наслідувати Чарлі

21.09.2004
Не варто наслідувати Чарлі

      Якось, ще в радянські часи, мені довелося обідати в київському ресторані «Столичний». Тоді модні були так звані комплексні обіди (зараз це по-модному називається «бізнес-ланч»). За столик посадили 6 чоловік, навпроти мене сиділа киянка зі своїм закордонним другом (судячи з акценту — німцем). Коли після першої та другої страви подали десерт — скибку кавуна, іноземець здивувався, чому не подали прибори для десерту, на що офіціантка відповіла: «Так ось же вони», — вказуючи на ще не прибрані виделку й ніж у соусі від м'яса. Було страшенно незручно й соромно, адже ресторан, як-не-як, називався «Столичний». Німець вийняв з кишені передбачливо прихоплені з вітчизни одноразові серветки (про таку розкіш ми тоді ще й не здогадувалися), витер прибори і почав їсти свій десерт. Моїм же співвітчизникам, як і мені, довелося виявляти винахідливість, як герою Чарлі Чапліна у фільмі «Граф».

      Отож якщо вам на якомусь прийомі доведеться їсти кавун, пам'ятайте, що не слід підв'язувати щоки серветкою, аби не замастити їх соком. Вам подадуть десертний ніж і виделку. Скибку слід розрізати на шматочки, відрізати м'якоть невеличкими часточками і їсти.

      Якщо ж вам запропонують яблука чи груші, слід знати, що їх прийнято їсти, користуючись ножем і виделкою. Спочатку яблуко ділять на чотири частини, потім кожну четвертинку наколюють на виделку і, по черзі, очищують від шкірки ножиком, який має бути дуже гострим. Кожний почищений кусочок їдять з тарілки за допомогою ножа і виделки.

      Звісно, комусь таке поводження зі звичайним яблуком може видатися смішним, проте це одне з правил етикету, якого варто дотримуватися саме в громадським місцях з тiєї простої причини, що почищені від шкірочки і порізані на дрібні шматочки яблука не хрумтять.

      Компоти прийнято наливати в спеціальні чашки-компотниці (низенькі та пузатенькі, які входять у комплект з великими компотницями, схожими на супниці, ще їх називають крюшонницями). Їх не п'ють, а їдять ложечкою фрукти разом з рідиною. Якщо в компоті є вишні чи черешні, то кісточки слід акуратно виплюнути в ложечку, а потім скласти на блюдечку. В жодному разі не слід пити компот з чашки, потім їсти фрукти, рештки яких поскладати назад у чашку, — це моветон.

  • Кріпчик-петрушка кучерявляться

    Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>

  • Поласуємо полуничкою

    Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>

  • Від кулешу і ніг не поколишу!

    Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>

  • Лимонадна прохолода і насолода

    Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>

  • Сонце в цеберку!

    «Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>

  • Знімаю капелюха

    От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>