Класика як сучасність
Номінація «Хрестоматія» усе ще лишається найбільш непередбачуваною на українському книжковому ринку: видання класики хоч і рясно виходять упродовж усіх років незалежності, а проте до систематизованого відтворення канону (вітчизняного і світового, у перекладах) ще далеко. Тому-то більшість новодруків у топ-списку з’являються з поміткою «вперше».
Провокація по-дорослому
«Хіба це мистецтво? Та мій малий у садочку кращі шедеври малює», — не раз доводилося чути від дорослих при перегляді абстрактних картин. Майже безсенсово пояснювати, що сучасні художники — у системі. Щоб розуміти їхні творіння, треба знати, чому Боттіччелі намалював Венеру в мушлі, що такого гарного у Джоконді да Вінчі, як винайдення поїздів вплинуло на мистецтво, навіщо Пікассо писав своїх дружин зі спотвореними обличчями і чому деякі картини такі недбалі.
Мистецтво землі
Збитошний літургійник
«Ким є для нас Михайло Вербицький? Яке місце займає він у розвою нашої музики? Оце питання, на які повинна би відповісти кожна українська дитина, про що повинні б уже співати горобці на українських хатах. Але здається, на жаль, не буде зайвим і в цім місці цю справу ще раз коротко з’ясувати», — так у 1934 році висловлювався один із найавторитетніших західноукраїнських композиторів Станіслав Людкевич, назвавши Вербицького «не тільки музикантом, а також символом нашого національного відродження в Галичині».