Щиро вдячний вашій газеті за публікацію, присвячену професору Мамеду Багірову. Він урятував і подовжив мені життя. Потрапив я до нього у клініку з хворобою, про яку мало хто з лікарів знає і навіть дивуються, коли я про неї розповідаю. Це — легенева грижа. Отож лежав я 7-10 днів — і нiякого лікування. Питаю в професора: «Чому ви мене не лікуєте?». А він мені: «А я не знаю, як вас лікувати». Той кусочок легень, який вискочив через ребра на спину, можна впихнути назад, але як він розміститься?.. Раптом з’являється професор Багіров і каже, що знає, як лікувати. Виявляється, шукав у медичній літературі про досвід лікування такої хвороби і знайшов, що такі випадки мали місце в Австралії та Японії. Зробили мені операцію. За час, який провів у клініці, мене використовували як експонат для студентів-медиків, практикантів.
Описане тут мною засвідчує велич Мамеда Багірова як медика, вченого, просто людини. Фото мого спасителя я ношу з собою постійно. Тож спасибі і вам за розповідь про професора — він вартий того. Мені приємно було читати про нього як азербайджанця-українця. Знаю, що в його клініці працюють українці-патріоти.
Анатолій КОЛОДНИЙ,
заступник директора Інституту філософії НАН України, професор
Київ