Уряд вирішив домогтися благословення Верховної Ради на продаж 927 державних стратегічних підприємств, себто погодитися на те, що ці активи, які навіть уряд Януковича—Азарова не смів «прихватизувати», тепер пустять із молотка. Серед підприємств, які готують до приватизації під час війни, є такі: Українське дунайське пароплавство; Українське видавничо-поліграфічне об’єднання; Комплекс спортивних споруд; Виробниче об’єднання «Київприлад», Львівський державний ювелірний завод; Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» з усіма спиртовими заводами. Найдужче серце болить (бо я сільська мешканка), що пускають під «прихватизацію» усі державні лісогосподарські об’єднання разом із майновими комплексами, держлісгоспи, мисливські господарства.
Моя пропозиція: запровадити кооперацію в сільському господарстві. Як було раніше в Україні: в кооперації було 29 видів послуг та робіт, туди входили господарі Слобожанщини, Таврійські степи, Кубань, Воронезька, Курська, Бєлгородська області. Все це була Україна. Основні правила членства в кооперації: контроль, чесність, порядність, знання. За невиконання цих умов було виключено Сумську та Чернігівську області. Ще в 1926 р. кооперація працювала. Мій батько, якому тоді було 16 років, потаємними стежками приносив кошти на «Дослідне поле», яке розташовувалося біля Валок, де в той час працював знаменитий на весь світ учений-генетик Микола Вавилов.
Якщо сьогодні кошти в Україну надходять з усього світу, то виділіть щось і для села. Адже кооперація підсилить усі сфери діяльності: агротехніку, рослинництво, тваринництво, соціальну сферу села. При такому устрої господарювання кожна громада зможе проводити виплати із зарплат тим працівникам, які зарекомендували себе з кращої сторони. Потрібні такі уповноважені від громади, які контролювали б усі бюджетні потоки.
Сьогодні ж село морально й матеріально живе, як за кріпацтва: в лісі збирати сухостій не можна; рибку половити з вудкою на ставку — плати господарю по 350 грн.; землі взяти 5 соток, яка в бур’янах простоює, — плати в місцеву раду 2 тис. грн. Своїми законами ВР законсервувала всю Україну, в людей зникає бажання працювати, їм перекрили доступ до природних ресурсів. Таке відчуття, що влада — це одне, а народ — то інше.
Тамара МАНДРИЧ, пенсіонерка, колишній кредитний інспектор Держбанку України,
старший спеціаліст державних прибутків фінвідділу
Валки, Харківська область