Незважаючи на видиму міцність тандему Володимира Путіна і Дмитра Медведєва, в останні півроку-рік десь із кремлівських залаштунків регулярно просочуються чутки про незадоволення «старшого брата» «молодшим». Президент Росії нібито вже неодноразово збирався звільнити прем’єр-міністра чи то за малоуспішну боротьбу з економічною кризою, чи то за те, що Дмитро Анатолійович почав виявляти небезпечні ознаки вільнодумства.
Хтозна, скільки в цих чутках правди, а скільки — бажаного, виданого за дійсне, але днями стався черговий витік такої (дез)інформації. Як повідомляє російський портал новин Gazeta.ru, невдовзі в уряд може повернутися колишній міністр економіки, а тепер глава найбільшого російського банку Герман Греф. І не просто повернутися, а зайняти місце Медведєва в прем’єрському кріслі.
Німець за походженням, Греф має репутацію досвідченого менеджера та економіста і належить до найпопулярніших постатей російського політичного та бізнесового життя. Кар’єру він розпочинав як науковець, але наприкінці 1990-х років перейшов на роботу в уряді. 2000 року очолив міністерство економічного розвитку та торгівлі і перебував на цій посаді впродовж семи років. Разом з Олексієм Кудріним Грефа відносили до ліберального, прореформаторського крила російського уряду. Він пішов із посади після відставки прем’єр-міністра Михайла Фрадкова. Але залишився у верхівці російської влади — останні вісім років очолює «Сбербанк».
Нещодавно російські ЗМІ активно коментували пропозицію Грефа заснувати при уряді нову інституцію, яка б займалася координуванням реформ. Він виклав її під час зустрічі з Путіним, що було сприйняте як перший крок у поверненні до влади. На думку інформаторів порталу Gazetа.ru, шеф «Сбербанку» все ще утримує міцні позиції у колах влади і «потрапляє у всі можливі неофіційні списки потенційних наступників Дмитра Медведєва».
Дехто з експертів вважає, що Греф узагалі єдиний, хто може провести необхідні реформи в теперішній скрутній ситуації Росії, хоча його кандидатура задовольняє не всіх у владній верхівці. Особливо багато суперечностей викликають погляди Грефа, бо слово «лібералізм» у Росії має особливе звучання, сприймається з сумішшю іронії і ворожості.
Але Кремлю нікуди діватися — дедалі слабший рубль, західні санкції та низькі ціни на нафту змушують Москву проводити зміни. А Греф, який має репутацію вправного «кризового менеджера», є одним із небагатьох, хто може на це наважитися.