Швидко корупцію не подолати

26.02.2015
Швидко корупцію не подолати

Олег Литвак.

— Олеже Михайловичу, суспільство вже рік очікує на ефективну роботу органів прокуратури. І хоча політики заявляли про різносторонні концепції реформування прокуратури, проте Верховною Радою у жовтні минулого року прийнято нову редакцію Закону України «Про прокуратуру». Якими є головні новели цього закону?

— Прокуратура України як самостійний державно-правовий інститут усією своєю діяльністю сприяє реалізації головної ідеї Конституції України: держава існує для людей, з гідністю і повною віддачею виконує своє призначення щодо захисту і зміцнення нашої державності та законності.

У цілому можна констатувати, що основні стандарти, визначені міжнародними та європейськими документами, знайшли своє відображення у наступних ключових змінах нового Закону «Про прокуратуру»: прокуратуру позбавляють функції загального нагляду за виконанням законів; прокуратуру позбавляють повноважень проводити досудове розслідування кримінальних проваджень; змінюється структура відомства; для контролю над співробітниками відомства будуть створені кваліфікаційно-дисциплінарні комісії, а вакантні посади будуть заміщатися лише на конкурсній основі; впроджується прокурорське самоврядування.

— А як вплине позбавлення функції загального нагляду органів прокуратури на забезпечення прав громадян?

— Нова редакція закону не передбачає, що органи прокуратури здійснюватимуть нагляд за виконанням законів України (поки що це зафіксовано у статті 1 чинного закону про прокуратуру). Зараз ця функція дозволяє співробітникам прокуратури з власної ініціативи проводити перевірки діяльності всіх органів державної влади та місцевого самоврядування, а також державних та комунальних підприємств. Після прийняття закону право проводити перевірки прокуратура втратить. Проте законодавець, позбавляючи органи прокуратури функції так званого загального нагляду, переклав відповідні обов’язки на контролюючі органи та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. При цьому громадяни нашої держави ще не до кінця усвідомили, хто ж має стояти на сторожі їх прав і свобод. Із набранням чинності нового Закону це вже будуть не функції органів прокуратури, і це мають усвідомити громадяни нашої держави.

— Чи буде прокуратура проводити досудове розслідування кримінальних проваджень?

— Така функція вже не передбачається новим законом. Але ці повноваження у відомства відберуть не відразу. Таким чином можлива колізія двох правових норм — КПК, який зберігає за прокуратурою функцію досудового розслідування до створення державного бюро розслідувань, і нового закону про прокуратуру, який позбавляє її цієї функції з моменту вступу в дію.

— Якi зміни у структурі самого відомства вiдбудуться з прийняттям нового закону?

— Будуть ліквідовані всі так звані спецпрокуратури (зараз їх 122). І цей процес уже розпочато. Окрім того, передбачається також розформувати міські прокуратури обласних центрів, де також діють ще й прокуратури міських районів. Будуть утворені регіональні прокуратури та місцеві прокуратури згідно з переліком, затвердженим законом. У свою чергу, в центральному апараті будуть утворені департаменти та відділи. Проте законодавець чітко вказав, що кількість прокурорів, а також структура Генеральної прокуратури визначається законом та затверджується наказом Генерального прокурора за погодженням з Радою прокурорів України з урахуванням обсягу роботи та в межах видатків. Перевіряти професійний рівень претендентів на посади в прокуратурі буде кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, до складу якої увійдуть одинадцять членів, з яких: п’ять прокурорів від всеукраїнської конференції працівників прокуратури; двоє вчених, призначених з’їздом представників юридичних ВНЗ та наукових установ; один адвокат, призначений з’їздом адвокатів; ще три особи призначатиме Уповноважений Верховної Ради з прав людини за погодженням з профільним комітетом Верховної Ради. Комісія також добиратиме претендентів на заміщення вакантних посад, розглядатиме скарги на роботу співробітників прокуратури. Ключовий момент — комісія прийматиме рішення про звільнення з посади співробітників прокуратури.

— А як буде здійснюватися добір на посаду прокурора?

— Призначення прокурора на посаду відбувається винятково на конкурсній основі. Всі бажаючі мають пройти кваліфікаційний іспит у вигляді тесту, в ході якого будуть перевіряти рівень теоретичної підготовки кандидата, його аналітичні здібності, практичні навички та знання української мови. Крім того, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія перевірятиме достовірність відомостей, які про себе надав кандидат, на предмет їх відповідності законодавству про протидію корупції.

— Наскільки прискіпливо законодавець приділятиме увагу критеріям відповідності прокурорів у цілому етичним засадам діяльності органів прокуратури?

— Свою відповідь хотів би почати з цитати видатного українського вченого В’ячеслава Липинського: «Без традицій нема культури, без культури нема нації». Тому питання духовно-моральних цінностей у правоохоронній діяльності, у тому числі прокурорській, завжди викликає жваві дискусії, оскільки з об’єктивних причин не можна чітко регламентувати на правовому рівні, а отже, і підходи до визначення їх ролі у практичній діяльності у кожного свої. Високі моральні якості завжди були і залишаються невід’ємною складовою юридичної професії, професійного статусу працівника, необхідним елементом здійснення ним своїх функцій. І навпаки, низька моральна культура юриста є одним із показників його професійної непридатності.

Тому законодавець чітко визначив, по-перше, що діяльність прокуратури ґрунтується на засадах неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки. По-друге, кожен кандидат на посаду прокурора проходить протягом одного року спеціальну підготовку в Національній академії прокуратури України з метою отримання знань та навичок практичної діяльності на посаді прокурора, складання процесуальних документів, вивчення у тому числі правил прокурорської етики. По-третє, приймаючи присягу, прокурор бере на себе зобов’язання неухильно дотримуватися Конституції та законів України, постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесно, сумлінно й неупереджено виконувати свої обов’язки. Сутність діяльності відомства відображена у його символіці «ЗАКОН. ЧЕСТЬ. ГІДНІСТЬ», які кожен працівник повинен проносити у своєму серці та відношенні до виконання своїх функцій. Тому питання прокурорської етики, підвищення рівня іміджу органів прокуратури і, безперечно, рівня довіри громадян до прокуратури стоїть на порядку денному.

— Яким є ваше ставлення до сьогоднішніх подій навколо органів прокуратури та їх керівництва?

— Звичайно, мені як прокурору з більш як сорокарічним стажем складно дивитися на те, що відбувається з прокуратурою як всередині системи, так і на те, як зовнішні сили намагаються розбалансувати роботу прокуратури та підірвати довіру до неї у громадян. Перш за все, ми повинні зрозуміти, що за той короткий проміжок часу роботи органів прокуратури в нових умовах подолати корупцію неможливо, як і викорінити всю злочинність. Тут потрібні зусилля всіх гілок влади і політична воля керівництва держави. Так, у КПК закладена норма про створення Національного бюро розслідувань, яке до цього часу не створено. Через реалізацію кримінально-процесуальних механізмів та звуження повноважень прокурора результати його роботи не можна побачити миттєво. Потрібен, як каже законодавець, розумний строк для розслідування кримінальних проваджень.

Очевидно, природнішим і таким, що відповідає запитам суспільства, була б інформація в ЗМІ про майбутні реформи в органах прокуратури, які незабаром можуть відбитися на реалізації прав кожного українця. Тому я вдячний «Україні молодій» за внесок у просвітницьку роботу та хочу запевнити читачів, що науково-педагогічний склад Академії докладає максимум зусиль, як для підготовки високопрофесійних майбутніх прокурорів, так і для проведення роз’яснювальної роботи серед громадян про нову місію прокурора в українському суспільстві.

ДОВІДКА «УМ»

Литвак Олег Михайлович

Народився 28 серпня 1949 року в селі Олещин Тлумацького району Івано-Франківської області. У 1974 році закінчив Харківський юридичний інститут. В органах прокуратури обіймав посади: помічника прокурора, старшого слідчого, слідчого з особливо важливих справ, прокурора м. Калуша, старшого слідчого з особливо важливих справ при Генеральному прокурорі СРСР, першого заступника Генерального прокурора України, начальника Головного слідчого управління ГПУ. У 1996-97 рр. перебував на посадах помічника Президента України з правових питань, голови Координаційного комітету з боротьби з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України, директора Національного бюро розслідувань України. Із липня 1997 року по січень 1998 року — виконуючий обов’язки Генерального прокурора України. Із квітня 1998 року по квітень 2002 року — народний депутат Верховної Ради України ІІІ скликання, заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони. У 2007-2008 рр. — радник Президента України, а у 2008-2010 рр. керівник Головної служби з питань діяльності правоохоронних органів секретаріату Президента України.

З березня 2010 року працює в Національній академії прокуратури України, яку очолив у жовтні 2014 р. Заслужений юрист України. Одружений, має двох доньок.

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>