Російська загроза, реальна й актуальна

20.02.2015

Міністри оборони Латвії, Литви та Естонії підписали меморандум про взаєморозуміння зі створення Балтійського об’єднаного штабу. «Балтійський об’єднаний штаб є одним із кроків, які ми робимо для зміцнення безпеки країн Балтії та всіх союзників по НАТО. Це тільки одне із завдань, і нам ще треба багато зробити найближчими роками», — цитує главу міноборони Латвії Раймондса Вейоніса сайт lsm.lv.

У Ризі, Вільнюсі й Таллінні розраховують на те, що нова структура значно полегшить співпрацю збройних сил балтійських держав у надзвичайних ситуаціях. А яка саме загроза може створити таку надзвичайну ситуацію, здогадатися нескладно. Як заявив міністр оборони Великої Британії Майкл Феллон, існує «реальна й актуальна загроза» того, що президент Росії Володимир Путін розпочне кампанію з дестабілізації країн Балтії. На думку британського міністра, Кремль «може випробувати реакцію НАТО за сценарієм, який він уже використав у Криму і на сході України».

«Таємна підривна діяльність, пропаганда, кібератаки, що використовувалися на ранніх стадіях конфлікту в Україні, можуть бути використані для розпалювання міжетнічної напруженості в Естонії, Литві та Латвії», — прямо вказав Феллон. І закликав Північноатлантичний Альянс «бути готовим відбити російську агресію, незалежно від її форми».

«Увесь минулий рік Путін тестував реакцію НАТО. Інакше для чого були всі ці польоти бомбардувальників? Це дуже реальна і актуальна загроза. Ми повинні бути готові до відповіді на дії Путіна», — наголосив глава оборонного відомства Британії, маючи на увазі регулярні порушення російськими військовими літаками повітряного простору держав НАТО, зафіксовані впродовж останнього року.

Велику стурбованість Лондона та його партнерів по Альянсу викликає й значне збільшення витрат Москви на військово-промисловий сектор: «Вони модернізують свої збройні сили, модернізують ядерний арсенал, і ми повинні на це реагувати».

Балтійські держави як найближчі сусіди Росії, що входять до НАТО, опинилися під найбільшою загрозою. Тож, цілком природно, прагнуть посилити свою оборону. «УМ» уже розповідала про те, що влада Латвії та Естонії скуповує земельні ділянки поблизу російського кордону, аби зміцнити прикордонну смугу. Створення об’єднаного штабу — черговий крок у цьому напрямі.

«Ми повинні бути готові до всіх можливих форм конфліктів. Наразі не варто говорити про те, які форми конфлікту найменш для нас бажані — конвенційна, гібридна чи кібервійна, щоб не визначати наших слабких місць, а лише покращувати нашу здатність до захисту від них», — наголосив у цьому контексті міністр оборони Естонії Свен Міксер. За його словами, гібридна війна є «досить новим, досі незнаним видом конфлікту». «Коли ми говоримо про режим Путіна, то бачимо, що він не боїться посилювати конфлікт на різних рівнях — економічному, військовому, пропагандистському. Але ми готові відповісти на тактику «зелених чоловічків», — сказав міністр і додав, що Естонія та її партнери готові «допомагати Україні всіма можливими засобами».

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>