Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.
Тим часом варто згадати активність українських нафтотрейдерів у період, коли дорожчає нафта чи падає курс національної валюти. Цінники на АЗС одразу ж підстрибують до нових і нових висот, причому швидко, іноді за ніч. І, що найцікавіше, у більшості мереж практично одночасно.
Поєднання цих дивовижних факторів змушує пересічного громадянина задуматися: а чи справді він та інші платники податків утримують у державі такий загадковий орган, як Антимонопольний комітет? Аби подібних сумнівів ні у кого не виникало, АМКУ іноді виходить на люди із заявами про власну стурбованість ситуацією. Щоправда, не лише не робить жодних реальних кроків, а з кожною заявою все знижує і знижує градус власної «стурбованості».
Останнім часом вітчизняні антимонополісти переважно рекомендують. І дуже стримано натякають, що за певних обставин вони могли би розсердитися. На прес-конференції, яку АМКУ провів наприкінці минулого тижня, його голова Микола Бараш порекомендував учасникам ринку знизити вартість бензину марки А-95 до 14 гривень за літр. На його думку, власники АЗС нині суттєво завищують вартість своєї продукції. А тому комітет розпочав розслідування. Треба розуміти, вкотре за останній час. Утiм якщо до кінця цього з’ясовування обставин трейдери не знизять ціни, то АМКУ, за словами Бараша, може їх навіть покарати! Накласти штрафи розміром у сотні мільйонів гривень. Як це востаннє трапилося у березні 2013 року.
Утiм нині ситуація змінилася, і остання фраза давалася пану Барашу непросто. І, сказавши таке вголос, він одразу ж почав виправдовуватися та залишати собі шлях до відступу. Адже, за словами голови Антимонопольного, він таки напрочуд сподівається на мирний діалог iз ймовірними порушниками чинного законодавства. Бо просто так взяти і оштрафувати, на думку Бараша, це взагалі остання справа. «Звичайно, ми можемо накласти штрафи на учасників ринку, але побоюємося, що ці санкції вони перекладуть на споживачів палива», — вразив усіх Микола Бараш.
Виправдання для власної бездіяльності просто геніальне! Тож, якщо слідувати логіці українських антимонополістів, то у більшості західноєвропейських держав та, головним чином, у США вже давно настав ринковий колапс! Адже саме у цих державах антимонопольні служби штрафують швидко, рішуче і справді на мільйонні суми. Але ніхто з учасників ринку, звісно, не перекладає ці штрафи на покупців. Натомість загроза бути реально покараним дуже дієво дисциплінує продавців та змушує їх багато разів подумати перед тим, як наважитися на порушення законодавства.
Відповідь нафтотрейдерів на ці безжальні, нелюдські погрози гідно віддзеркалювала авторитет АМКУ, який ця організація нині має в Україні. Так, Сергій Куюн, генеральний директор консалтингової групи «А-95», яка представляє інтереси трейдерів, сказав прямим текстом, що ніхто з числа учасників ринку домовлятися з Антимонопольним комітетом не планує. Натомість запропонував свою формулу ціни, яка на гривню різнилася з порадами АМКУ. «Відповідно до наших підрахунків, з урахуванням нинішньої гуртової ціни на нафтопродукти собівартість бензину А-95 має становити 15 гривень за літр. Як його можна продавати за 14 гривень, я не розумію», — опустив на землю АМКУ Сергій Куюн.
Утiм й опускати ціни до 15 гривень трейдери не поспішатимуть. За словами Куюна, зниження на одну гривню можливе упродовж наступних трьох тижнів. «Нині ще розпродають дороге пальне, — пояснив генеральний директор. — Дешевий бензин ще тільки надходить на заправки».
Утiм трейдери мають ще одне об’єктивне пояснення дорогого бензину: відсутність валюти. За словами Куюна, на спецрахунках НБУ трейдери накопичили гривень для закупівлі 200 тис. тонн нафтопродуктів. Що становить третину місячного споживання. Причому, якщо питання не врегулюють, то українці не побачать не те що дешевого, а й узагалі ніякого бензину.
Ще прозоріше свого часу висловився президент асоціації «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів України» Леонід Косянчук. «От коли пані Гонтарєва завершить свої експерименти над живими людьми і курс стабілізується, тоді можна буде прогнозувати вартість пального», — сказав експерт. За його словами, нині трейдери працюють в екстремальному режимі. Відповідно до постанови НБУ, після продажу партії пального кожен трейдер має скинути на тиждень гривню на міжбанківську валютну біржу і подивитися, чи вдасться йому купити валюту. І за якою ціною. Тільки після цього стане зрозуміло, чи зможе він придбати хоча би стільки ж нафтопродуктів на виручку, отриману від проданого товару.
Від зростання ціни, як відомо, суттєво падає і попит на нафтопродукти. За словами Косянчука, він знизився на 18-24%. «У такій ситуації в операторів зростають так звані умовно-постійні затрати на тонну продукції. І якщо обсяг падає на 20% проти запланованого, то жоден прибуток не може бути реалізований», — підсумував Косянчук.
США: готові «опускати» барель
Після нетривалого здорожчання ціни на нафту знову продовжили падіння. Причина — запаси «чорного золота» у США зросли на 7,1 млн. барелів при прогнозі 2,7 млн. барелів.
Водночас експерти порахували, до якої межі Сполучені Штати можуть опускати вартість енергоносія без шкоди для себе. І для подальшого здешевлення нафти. Так, навіть при ціні бареля у 57 доларів розробка сланцевої нафти залишатиметься незбитковою. Цікаво, що ще рік тому компаніям була потрібна значно вища ціна — близько 70 доларів.
Ці дані суттєво відрізняються від оцінок російського Міненерго, яке устами свого очільник Олександра Новака заявляло: при ціні нафти 80—90 доларів за барель багато галузевих проектів, у тому числі й у США, стануть нерентабельними. Новак також прогнозує: вже найближчим часом ціни на нафту можуть повернутися до їх «оптимального» значення: 90—110 доларів. Натомість колишній міністр фінансів РФ Олександр Кудрін прогнозує 80—85 доларів упродовж наступних п’яти років.
Тим часом падіння цін не знижує активність американських нафтовиків. Уже нинішнього року було відкрито 18 тисяч нових свердловин. Мета — знижувати вартість бареля. В американських сланцевих проектів — iще кращий потенціал для підвищення енергоефективності. Адже витрати на їх втілення можуть бути знижені на 40%. Наприклад, можна оптимізувати логістику і змінити взаємостосунки з постачальниками.
«Газові проблеми України можуть видатися дитячими іграми на тлі нафтових»
На думку екс-уповноваженого Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдана Соколовського, перевірити підрахунки як АМКУ, так і трейдерів зовсім не важко. «Варто лише з’ясувати, яким є здешевлення бензину чи дизеля на АЗС в Європі — на тлі падіння цін на сиру нафту, — сказав експерт. — Звичайно, ситуація, яка виникла в Україні, викликає невдоволення у громадян, які користуються послугами АЗС і нафтобаз. І цих людей немало. Причому їх кількість зростатиме кожного року. Де-факто, ці люди певною мірою залежать від імпортерів нафтопродуктів. А ті, у свою чергу, залежні, як правило, від...РФ. Вже зараз, наприклад, від ціни заправника залежать майже 20 млн. населення. А якщо порахувати транспортні видатки для доставки продукції — то майже всі! Чи не мрія будь-якої імперії — впливати на населення поза волею його влади?!».
На думку Соколовського, нинішні проблеми з нафтопродуктами є пробою (свідомо чи несвідомо) окремих антиукраїнських сил впливу на країну в комплексі з іншими чинниками. «Отже, без перебільшення можна сказати, що потенційна проблема нафтопродуктів є не менш, а навіть більш загрозливою для нашої держави і влади, ніж нинішні газові проблеми, — каже аналітик. — Заради справедливості варто відзначити, що газета вже звертала увагу на «нафтопродуктові» проблеми, однак прес-конференція АМКУ дала підстави ще раз нагадати про загрозу, яка може спіткати нашу державу, якщо й далі нічого не робити.
Чи може наша держава вплинути на ринок нафтопродуктів, щоби спонукати імпортерів знижувати ціни на нафтопродукти в залежності від ціни нафти? Можна про це багато говорити. Але коротко: НЕ МОЖЕ! Не має механізмів. Зокрема ринкових. Так, у нас є шість технічно застарілих, приватизованих великих НПЗ ще радянських розробок. Але, наприклад, у минулому році ми імпортували майже 7 млн. тонн якісних нафтопродуктів iз 9 млн. тонн спожитих. Усі наші НПЗ не були достатньо модернізовані за всі 23 роки, оскільки, зокрема, їх власники не мали відповідної мотивації. А тепер уже пізно навіть думати про модернізацію. Варто подумати над будівництвом нового НПЗ — для потреб незалежні України, а не неіснуючої держави чи теперішніх олігархів».
За словами Соколовського, вплив можливий лише за однієї умови — коли держава Україна, будучи найсерйознішим гравцем, вийде на ринок нафтопродуктів зi своєю, вигідною за ціною, високоякісною пропозицією. «Тоді всі імпортери підлаштуються. А якщо ні, то зникнуть iз ринку, — запевнив він. — Отже, аналізуючи вищезгадане і багато чого іншого, напрошується однозначний висновок, що в Україні треба терміново розпочати будівництво оптимального нафтохімічного комплексу, не підконтрольного Кремлю. Колись таке питання ретельно і довго пророблялося. Станом на 2008 рік був готовий проект тристороннього комплексу: України з її ринком нафтопродуктів і сировини для хімічної промисловості, країни, що володіє нафтою, і країни — члена ЄС. Опрацьовано було і питання фінасування, неросійського, у рамках вигідного кредитування. Може, доцільно оновити цей проект? І реалізувати його. І таким способом, зокрема, упередити багато потенційних проблем, які, серед іншого, є реальними складовими національної безпеки. Причому це треба робити негайно. Адже через 1,5—2 роки вже буде пізно. Ні світ, ані навіть Європа чекати не будуть».
В інформаційному просторі додалося багато адреналіну: 17 жовтня німецький таблоїд Bild написав, нібито Україна має відповідні матеріали й знання, аби за кілька тижнів відновити свій ядерний арсенал. >>
Агентство ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН) та Україна підписали Меморандум для забезпечення виплат на тверде паливо протягом зимового періоду для обігріву домівок. >>
Оголошену консенсусну позицію лідерів країн «Групи семи» щодо рішення колективно надати Україні фінансову допомогу у вигляді макрофінансового кредиту на 45 мільярдів євро привітала Європейська комісія. >>
Україна заблокувала участь Росії у складі бюро Водної конвенції під час засідання 10-ї наради сторін Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер. >>
Протокольним рішенням уряд погодив часткове відновлення бронювання для військовозобовʼязаних. >>
На виконання рішень президента та РНБО - КМУ затвердив план щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням серед МСЕК. >>
