Пробний камiнь екс-«Регiонiв»

Якщо використовувати шаблон, відомий ще з часів плівок Мельниченка, то минулої суботи в Києві люди, «схожі на людей iз Партiї регiонiв», зібралися на партз’їзд i започаткували політичну силу, також вельми схожу на Партiю регiонiв. Навіть назвою. «Партія розвитку України» — ось що вийшло в отців-засновників. Кольорова гама їхньої партійної символіки, щоправда, не подібна ні до чого — поєднання синього, зеленого та жовто-помаранчевого відтінків ми ще ніде не зустрічали.

Головою ПРУ обрано нардепа Юрія Мірошниченка — нині позафракційного, а в минулому — члена Партії регіонів. Мірошниченко також відомий тим, що донедавна був представником Президента Януковича в парламенті. За Януковичем давно й слід прохолонув, а щодо пана Юрія, то він та його соратники, схоже, позиціонують себе як політиків, опозиційних до нинішнього керівництва країни. «Ми заявляємо про готовність партії активно долучитися до процесу мирного врегулювання на сході України. Ми готові представляти наших виборців у переговорах iз владою», — сказано в заяві з’їзду.

«Ми підтримуємо проведення позачергових парламентських виборів. Ми переможемо, я переконаний. Ми створимо нову фракцію в парламенті, і ця фракція, я впевнений, стане стрижнем для формування майбутньої коаліції», — заявив також Мірошниченко.

На з’їзді був помічений цікавий контингент, який складався з напрочуд знайомих облич. До складу партії увійшли екс-«регіонали» Ірина Горіна й Володимир Зубанов, колишній член «Нашої України» Юрій Павленко, екс-глава Одеської ОДА Микола Скорик та колишній «зам» глави адмiнiстрацiї Президента Сергій Ларін. Власне, приставки «екс» супроводжує буквально кожне з імен партійців.

«Партія нова, а політика стара. Партія не наступального, а оборонного типу. Має невеликі електоральні та політичні перспективи. Але й з одіозними політиками ПР себе пов’язувати не буде, й з тими, хто уособлює режим Януковича, на вибори не піде. Це партія екс-влади, яка наразі ховається за колективним керівництвом, хоча партії потрібен лідер — не вождь, а саме лідер», — тезово охарактеризував теперішнє і майбутнє ПРУ політолог Вадим Карасьов.

Його колега Віктор Небоженко вважає, що у списку ПРУ ще вигулькнуть імена персон нон-ґрата, зокрема й iз числа нинішніх перебіжчиків на територію РФ. Теперішній склад — це, мовляв, «пробний камінь»: висуваючи Мірошниченка в лідери, справжні автори проекту дивляться на те, проковтне чи ні постмайданний електорат подібне новоутворення.

Особливо обурює Небоженка назва партії, яка повторює абревіатуру ПР: «Саме слово «розвиток» доволі цинічне. Жорстокий гумор, котрий покійний Левенець (політтехнолог Януковича. — Авт.) собі би не дозволив. У країні біда, а вони собі йдуть далі й розвиваються — у той час, коли ми ледь виживаємо». Утім, на думку Небоженка, назва партії має і прикладний характер. Це — ніщо інше, як дороговказ для колишніх «регіоналів», котрі, вийшовши зі старої ПР, не встигли приєднатися до ПР нової. Плюс спроба збити з пантелику електорат ПР, запустивши відомий механізм гри у двійників.

Заступниками голови партії стали згадані вище Горіна та Скорик. Сергій Ларін очолив виконком. Загалом в установчих зборах Партії розвитку брали участь 700 делегатів, котрі схвалили статут та програму ПРУ — фактично всi на сьогоднi члени ПРУ.

Серед делегатів був і політолог, екс-директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв. Вiн давно працює в тандемі з колишнім очільником адміністрації Віктора Януковича Сергієм Льовочкіним. І Ларiн працював на Банковiй iз Львочкiним. Власне, наявність «руки Льовочкіна» у створенні ПРУ взагалі не підлягає сумнівам. Юрій Павленко в коментарi ТСН сказав, що на його рішення щодо зміни партійності вплинув саме Льовочкін. «Він є одним iз тих, хто допомагає», — заявив телевізійникам Єрмолаєв, відповідаючи на питання про спонсорів проекту.

Принцип «хто платить, той i замовляє музику» до сьогодні ще ніхто не скасовував. Приблизне коло «платників» ми собі вже уявляємо, а «музику» почуємо незабаром.