До Богданового університету у Черкасах приїжджали митці з Києва
Упродовж мистецького дійства звучали українські народні пісні, твори Кобзаря, покладені на музику та у виконанні Анатолія Паламаренка. >>
Загалом і раніше «польська література неодноразово була гостем на сторінках видатного журналу», констатує у вступній статті цього номера директор Польського Інституту в Києві Ярослав Годун. Читачі зі стажем підтвердять, що саме на шпальтах «Всесвіту» знаходили найбільше польських класиків, від старших — Міцкевича, Кохановського, Словацького, Сенкевича, до молодших — Шимборську, Мілоша, Ружевича, Лема. Але цей номер особливий, «найпольськіший», бо всі 300 сторінок його дихають Польщею. І не лише тоді, коли читаємо тут, скажімо, поезію Ґалчинського, Броневського, Фіцовського або прозу Мрожека, Сапковського, Пільха, а й статті знаних українських літераторів: Андруховича, Пахльовської, Рябчука.
Багатолітній головний редактор журналу Олег Микитенко нагадав про історію творення його спеціальних номерів, які, виявляється, виходили ще перед Другою світовою. Не зайве знати, що журнал засновано 1925 року, а серед перших редакторів — Микола Хвильовий, Василь Еллан-Блакитний та Олександр Довженко. Відтоді часопис надрукував тисячі романів, поезій, п’єс та есеїв авторів зі 150 країн світу в перекладах з 84-х мов.
На презентації відомі літератори, перекладачі, співтворці спеціального випуску — Вадим Скуратівський, Теодозія Зарівна, Ігор Пізнюк, Станіслав Шевченко, Наталія Сидяченко, Наталя Лисенко, теперішній головний редактор «Всесвіту» Дмитро Дроздовський та інші згадували, що за недоброї пам’яті радянських часів чимало книжок західних авторів вони читали саме польською, бо в Україні їх просто не видавали. А відтак саме Польща — «вікно в Європу» для українців. Перефразовуючи відомі слова американського астронавта, сказані на Місяці, заступник головного редактора «Літературної України» поет Станіслав Бондаренко зазначив, що «цей невеличкий крок окремого журналу є одночасно великим кроком української культури до Європи й світу — через Польщу, звичайно». І розповів про свої зустрічі-інтерв’ю з видатними поляками — поетом Тадеушем Ружевичем, президентом Алєксандром Кваснєвським, співачкою Марилею Родович, а також про те, як йому у серпні 1997 року «не дав померти в Парижі найкращий Папа Римський» Іван Павло Другий (той епізод дивовижного зцілення описано в поемі-кліпі Бондаренка «Нічна розмова з Європою», яку щойно видано в Парижі французькою, а також перекладено й польською).
Згадували й давні епізоди, пов’язані з Адамом Міцкевичем, який протягом 1840—1843 років читав у Парижі лекції з історії слов’янських літератур, зокрема й української; наголошували на потребі «сучасних Міцкевичів-пропагандистів». Нині ж таким промоутером українських перекладів виступив Польський Інститут у Києві, за підтримки якого і вийшло спеціальне число «Всесвіту» (2014, №1-2).
Упродовж мистецького дійства звучали українські народні пісні, твори Кобзаря, покладені на музику та у виконанні Анатолія Паламаренка. >>
Актор-лялькар та доброволець Євген Невинський зник безвісти під час бою на Запорізькому напрямку ще 27 липня 2023 року. Лише нещодавно генетична експертиза підтвердила загибель військового 118-ї бригади. >>
У Києві в ніч на 17 травня демонтували будівлю, яку всупереч законодавству самочинно звела релігійна громада УПЦ МП на території Національного музею історії України в буферній зоні об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра". >>
Цьогоріч виповнюється ювілей фестивалю Дні української музики у Варшаві, які проходитимуть вже в десятий раз за 25 років існування. >>
Ця історія майже містична. Неймовірний збіг обставин сприяв створенню цього проєкту, присвяченого сміливості та стійкості українців. >>
Так уже склалося історично, що український спротив завжди вигадливий і яскравий, мистецький, символічний, сатиричний, зухвалий. >>