Букерівська премія 2024: переможницею визнано німецьку письменницю
Букерівська премія, одна з головних літературних відзнак світу, оголосила цьогорічного переможця. Лауреатом Букера за 2024 рік стала німецька письменниця Дженні Ерпенбек. >>
Поетична книжка «Осоте!» (К.: Смолоскип, 2013) Мирослава Лаюка дістала премію «ЛітАкцент року». Це перша повноцінна збірка 24-річного автора.
Осот, як відомо (а точніше, як відомо далеко не всім, бо питання про назву збірки досі виникають вельми часто), — один із різновидів бур’яну. Називаючи так книжку, молодий поет напевно щось-таки мав на увазі. У книжці на читача справді чекають багато представників рослинного (і тваринного) світу — творчість Лаюка просто переповнена природою. Осот — і як заголовок, і як наскрізний образ (важко порахувати відсоток віршів, у яких він «виріс») — надається не лише до буквального трактування. Він і знак дитинства, й символ універсалізму — проникнення краси-естетики в будь-які без винятку сфери.
Тексти Мирослава Лаюка не прості для сприйняття. В них переважно треба уважно вчитуватися-вслухатися. Тут багато медитації, неоднозначної символіки, не одразу зрозумілих реалій і дуже індивідуальних метафор. Але увага винагороджується. Проникнення у простір віршів дає задоволення від цікавих асоціативних ходів, несподіваних ритмічних малюнків, емоційно насиченої атмосфери та, як висловлювався Хвильовий, «запаху слів».
Внутрішня різноманітність книжки Мирослава Лаюка гарантована такими «полюсами», як, наприклад, сентиментальність і дещо метафізичний «риторичний екстаз». З одного боку — «Тренос дідової хати», де
ось мить: порожнє все
зі стін зняли ікони
прапредки зі світлин устали і пішли
за ребрами душа б’є в мідносердні дзвони
дзвіниці на горі де хмари як воли...
З другого —
ти будеш вдивлятись у лисячі нори
ти будеш вивчати каміння і глину
не знаю чи чув ти про липи суворість
та глянь —
он трясеться від страху дитина...
Уродженець Прикарпаття, М.Лаюк багато в чому апелює до регіонального колориту, до багатого досвіду «гуцульської поетичної школи» (найочевидніші та задекларовані тут зв’язки з Василем Герасим’юком). Але, на щастя, уникає і банального екзотизму, і тиску «моди» літературного середовища. При цьому, поетові зовсім не чужі веселі іронічні ігри культурної сучасності з жаскуватим підтекстом:
хлопчик-молодчик
грався на городі
редиска — сталін
броколі — берія
огірок — гітлер
латук — гебельс
морква — єзавель...
І все це на тлі зворушливої індивідуальності й дитинності погляду на світ, без якого (хоч би й у прихованому вигляді) рідко буває справжня поезія. Спробуйте, чи сподобається вам у «саду Мирослава Лаюка». Як ви вже, мабуть, зрозуміли, там водиться не лише бур’ян.
Букерівська премія, одна з головних літературних відзнак світу, оголосила цьогорічного переможця. Лауреатом Букера за 2024 рік стала німецька письменниця Дженні Ерпенбек. >>
Упродовж мистецького дійства звучали українські народні пісні, твори Кобзаря, покладені на музику та у виконанні Анатолія Паламаренка. >>
Актор-лялькар та доброволець Євген Невинський зник безвісти під час бою на Запорізькому напрямку ще 27 липня 2023 року. Лише нещодавно генетична експертиза підтвердила загибель військового 118-ї бригади. >>
У Києві в ніч на 17 травня демонтували будівлю, яку всупереч законодавству самочинно звела релігійна громада УПЦ МП на території Національного музею історії України в буферній зоні об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра". >>
Цьогоріч виповнюється ювілей фестивалю Дні української музики у Варшаві, які проходитимуть вже в десятий раз за 25 років існування. >>
Ця історія майже містична. Неймовірний збіг обставин сприяв створенню цього проєкту, присвяченого сміливості та стійкості українців. >>