Вродлива, як свиня

      Сало — наш національний продукт, але, погодьтеся, не кожен знає, що найкращі смакові якості має свинина ... некастрованого кабанчика. Але обов'язково молоденького, не старшого 4,5-5 місяців. Щоправда, у такому ніжному віці поросят у нас практично не вбивають. Власне, тому знавці свинини рекомендують вживати кастратиків. М'ясо і сало свинок не такі ніжні, на чому позначаються їх численні «зриви» до кнурів.

      Нам вдалося дізнатися і про багато інших цікавих подробиць, що стосуються «свинської» теми, у найпоінформованішої з цих питань людини — директора Інституту свинарства імені О.В. Квасницького Української академії аграрних наук, доктора сільськогосподарських наук, академіка Української академії аграрних наук і Російської академії сільськогосподарських наук, лауреата двох Державних премій України Валенина Рибалка.

Щоб не було в країні дефiциту м'яса, тварин треба... годувати!

      — Ще у 1988 році, коли мою кандидатуру затверджували на Політбюро ЦК КПУ на посаду директора інституту, мене запитали: «Чому це ми, маючи власний науковий інститут, завозимо свинину з Білорусі?». На що я відповів: «У нас досить поголів'я, але для того, щоб мати м'ясо і сало, тварин треба нормально годувати». «Що значить нормально?» — тут же поставили мені інше запитання. «Щодня, і не менше двох разів на день», — відповів я. Усі засміялися і більше мене ні про що не запитували. Але якщо в 1989 році в усіх категоріях господарств України було 21,4 мільйона голів свиней, то на 1 січня цього року, вважай, втричі менше — 7,4 мільйона. А годують їх так само недостатньо, тому що, самі знаєте, які врожаї зернових ми збираємо в останні роки. В часи Радянського Союзу, пригадується, стояло завдання намолотити 278 мільйонів тонн зерна, а в Китаї уже тоді збирали понад 400 мільйонів тонн. В Україні свиня завжди була джерелом доходу і ніколи не була збитковою для селянської сім'ї, це останнім часом галузь стала збитковою, — розпочав розмову с проблем свинарства Валентин Павлович.

      — То скільки ж разів на день треба годувати свиню, щоб мати максимальні прирости?

      — Вона сама знає, скільки їй треба їсти. Дайте тварині вдосталь кормів і води, і вона більше, аніж їй треба, їсти і пити не буде. В окремих передових господарствах України введені нові технології утримання свинячого поголів'я, коли тварина підходить до годівниць і поїлок в міру необхідності. Напевне, багато хто бачив, як поводять себе свині при дво- чи триразовому роздаванні кормів — кричать, штовхаються. Тут же все відбувається спокійно: поїли — відпочили, знову поїли...

      — Чи витримують зараз норми споживання м'яса, зокрема свинини, на душу населення? Пригадується, за радянської влади існували медично обгрунтовані цифри...

      — Так, радянській людині рекомендували на рік з'їдати 78 кілограмів м'яса, в тому числі 31 кілограм свинини. Щоправда, тоді в деяких західних країнах на кожного припадало по 100 і більше кілограмів м'яса. А нині Україна виробляє в рік трохи більше 600 тисяч тонн свинини. Тобто, якщо порівну поділити між усіма, вийде близько 13 кілограмів на кожного. На жаль, багато хто на свої мізерні доходи не може дозволити собі навіть цього.

      А взагалі у світі, незважаючи на те, що цілі нації і регіони з релігійних й інших переконань не вживають свинину, вона все одно у загальному виробництві м'яса становить понад 39 відсотків. Найбільшим виробником і реалізатором свинини є Китай. З 915 мільйонів світового поголів'я свиней частка Китаю становить більше 429 мільйонів.

      — У багатьох французьких ресторанах китайську свинину подають як особливий делікатес...

      — Вона надзвичайно соковита і м'яка завдяки тому, що китайських свиней створювали методом народної селекції з переважним використанням зелених соковитих кормів. Найближча до неї за якістю м'яса є вітчизняна миргородська порода, виведена нашим інститутом ще в 1939 році. Обидві ці породи характеризуються оптимальними жировими включеннями між м'язовими волокнами, що поліпшує смак і якість продуктів, які готують з них.

      — А що це за історія, Валентине Павловичу, з доставкою в Одесу китайських хряка і свиноматки? Чув, нібито до неї були причетні навіть спецслужби?

      — Iсторія давня й сумна. Колись в одній солідній компанії я заявив, що хотів би схрестити китайського кнура з місцевою свиноматкою і їхню свиноматку з нашим хряком. Мене приваблювало те, що китайські свині, окрім інших своїх переваг, значно краще за наших засвоюють клітковину, що в умовах постійного дефіциту кормів дуже важливо. Ось я і загорівся поліпшити цю особливість наших тварин. І якимось чином хлопці з тієї компанії переправили в Одесу невеликих «китайчиків» — хряка і свинку. Зателефонували до мене в інститут, спитали, куди дівати. А я, на жаль, у той момент перебував у відпустці. Доки повернувся, «генофонд» ліквідували, оскільки на свиней були відсутні бодай якісь ветеринарні документи, що підтверджували б стан їхнього здоров'я. На жаль, моя мрія в ті часи не здійснилася.

Незабаром головним донором людини стане свиня?

      — Але це не зупинило ваш порив. Наступного року, наскільки мені відомо, колектив інституту збирається представити на затвердження державній комісії нову породу свиней.

      — Методом багаторiчної селекції на багатопородній основі нам удалося вивести свиней, гарних в естетичному плані. Крім того, вони також мають високі відгодівельні і м'ясні якості. Ці свині червоної масті з нешироким білим поясом в ділянці лопаток. Відрізняються великими стегнами. Їх можна відгодовувати для одержання високоякісної м'ясної свинини не до 100, як звичайно, а до 120—130 кілограмів без погіршення смакових якостей м'яса і сала. Цей генотип називається м'ясостегновим червонопоясним. З гордістю заявляю, що світ таких свиней ще не бачив.

      — А що ви скажете про свинячий інтелект?

      — За своїми розумовими здібностями свиня стоїть у першій п'ятірці живих істот після людини. Вона легко піддається дресируванню і дуже прив'язана до господаря. Не секрет, що деякі служби використовують видресируваних свиней як охорону. Відомо, що вони чують і трюфелі, які ростуть під землею, і наркотики. Більше того, експерименти довели, що в деяких ситуаціях свиня поводиться розумніше за людину. Наприклад, вона ніколи не стане перебігати вулицю перед транспортом, який наближається...

      — Медицина також зобов'язана свиням...

      — Я впевнений: мине десять-двадцять років, і головним донором людини в усьому світі стане свиня. Нині ведуться активні наукові роботи в цьому напрямі. Адже за структурою організму ми з цими тваринами дуже схожі: у нас приблизно однакові параметри серця, легень, навіть структура шкіри і склад крові. За деякими даними, в світі живе понад дві тисячі людей, у жилах яких тече кров, очищена з допомогою свині-реципієнта.

      — Ну, а що ви скажете про народну мудрість відносно того, що свиня завжди бруд знайде?

      — Валянням у багнюці свиня рятується від спеки і дрібних комах, що свідчить лише про її охайність. А привчити свиню до акуратності в загоні простіше простого — досить перед розміщенням у ньому змочити водою те місце, яке ви відводите їй під туалет. На свинофермах зазвичай роблять дірки в перегородках між загонами — свині мітять свою територію, тому, намагаючись не допустити на неї чужих, справляють фізіологічні потреби в тому місці, звідки проникнення найімовірніше. Таким чином, полегшується прибирання стійла.

      — Серед свинячого поголів'я, напевне, є свої рекордсмени.

      — Найбільшим у світі був хряк великої білої породи, якого звали Великий Білл. При звичайній живій масі хряків 300-450 кілограмів цей важив 1157,5 кілограма при довжині тулуба 2 метри 74 сантиметри. Після його природної смерті з тварини зробили опудало і возили по США, дивуючи народ.

      Найпродуктивнішою свиноматкою виявилася свиноматка китайської породи. За один опорос вона привела 42 поросят, а за все життя — 216. Була своя рекордсменка і в Україні, в Кіровоградській області, яка принесла за один раз 34 поросят. Причому 29 з них вижили і їх виростили до товарної кондиції.

      — Валентине Павловичу, багатьом відоме ваше захоплення колекціонуванням, у тому числі листівок із зображенням свиней. Говорять, ви навіть оди пишете свиням?

      — Не пишу, а збираю все, що пов'язано з цією тематикою. Понад 100 листівок з різних країн світу зберігається в моїй колекції. Зібрав, мені здається, все, що можна було — останнім часом нічого нового не потрапляє до рук. Усі вони смішні, карикатурного плану. А вірші про свиней (їх пишуть, в основному, зоотехніки-свинологи) включив до виданого мною збірника кращої, на мій погляд, поезії сучасних авторів і класиків. Тут є і «Дума про сало», і «Ода салу».

      Тому давайте закінчимо це інтерв'ю поетичними рядками:

Я сало полюбил, и с  детских лет

За жизню свою я съел его немало,

Вкуснее сала в мире пищи нет,

Вкуснее сала только сало с салом.

Юрій ВОЛКОВ.