До Богданового університету у Черкасах приїжджали митці з Києва
Упродовж мистецького дійства звучали українські народні пісні, твори Кобзаря, покладені на музику та у виконанні Анатолія Паламаренка. >>
Дитяча книжка ніколи, певно, не перейде в електронний формат. Це добре розуміють видавці, стараючись у вигадливості, наприклад, абеток. На «Книжковому арсеналі» я помітила добрий десяток нових (чи відносно нових) абеток, які доводять: фантазія дорослих, може, й не поступається розгулу дитячої уяви.
Лідером особисто моїх симпатій стала абетка видавництва «Основи», створена у співпраці з Музеєм ім. Ханенків. Тут немає текстів, лише літери і картини, точніше — фрагменти картин, що ілюструють слова на ту чи іншу літеру. Книжка надзвичайно красива, вишукана, хоч і сто гривень, але її так хочеться купити! Цікаво, чи думають так само малюки, яким складно пояснити, хто такий ангел, бо ж його не можна показати? У вихідних даних видання значиться, що автором є Анна Копилова. Спершу подумалося — автором ідеї. Утім уявіть удар по моєму патріотизму, коли неподалік на розкладці санкт–петербурзького видавництва «Арка» знаходжу аналогічну абетку, створену за мотивами колекції Ермітажа! Напевно, десь у Парижі можна зустріти й подібного «луврського» букварика?
Надзвичайно гарно виконана, з дотепними ілюстраціями у стилі Остерових «Шкідливих порад» — «Робоча абетка» петербурзького видавництва «Акварель». Автор її — Йосип Бродський. Я двічі перепитувала, чи це «той самий Бродський». Він. Так би мовити, «Деточкин тоже очень любил детей»... Нобелівський лавреат присвятив віршики професіям. «Волны ходят по тельняшке,/ Дым от папиросы, /Якоря блестят на пряжке. /Кто идет? Матросы». Мабуть, хтось скаже, що згадка про цигарки антипедагогічна, що деякі професії натепер стали анахронізмом, але приємного враження від «абетки Бродського» це не применшить. До слова, ще одного витягнутого з далекого минулого недитячого автора — Івана Багряного — видав «Смолоскип». Це переклад віршованої казки «Телефон» Корнія Чуковського українською. А ще в цьому ж видавництві побачила світ книжечка Івана Багряного «Про лелек та Павлика–мандрівника» також з ілюстраціями автора.
Подивувала «Християнська абетка» авторства Богдана Стельмаха, видана «Свічадом». Підхід вочевидь цікавий. Але не завжди текст, скажемо так, канонічний. Приміром, про ангелів, які, ясна річ, осявають собою літеру «А», йдеться таке: «Хай брат–ангел сам погляне:/ Це ж маленькі християни,/ Фани наших літер». Внизу сторінки довелося зробити зноску для найбільш консервативних бабусь, які вчитимуть дитя читати, щоб пояснити: хто вони такі, фани. А на букву «И» ніякого правовірного терміну підшукати не вдалося, тому біля неї сидить сич, який «ич, притих./ Видно, вчить молитви?».
На «Книжковому арсеналі» можна надибати кілька абеток iз текстами Івана Андрусяка — «Звірячу» («Грані–Т») та «Абетку–прозивалку» («Навчальна книга — Богдан»). Вони мають такий самий недолік, як і «Грайлива абетка» авторства Івана Лучука, видана «Гранями». Попри симпатичні тексти («Буква «те» куди не йде — за собою тінь веде»), ці книжки не є навчальним посібником для найменших, а радше забавкою для батьків: літери намальовані з таким художнім викрутасом, що в них важко впізнати «оригінал», дитині не можна буде показати на сторінці, про яку літеру йдеться, і доведеться брати фломастер і малювати поруч «т» чи «і» такою, як вона виглядає насправді.
Упродовж мистецького дійства звучали українські народні пісні, твори Кобзаря, покладені на музику та у виконанні Анатолія Паламаренка. >>
Актор-лялькар та доброволець Євген Невинський зник безвісти під час бою на Запорізькому напрямку ще 27 липня 2023 року. Лише нещодавно генетична експертиза підтвердила загибель військового 118-ї бригади. >>
У Києві в ніч на 17 травня демонтували будівлю, яку всупереч законодавству самочинно звела релігійна громада УПЦ МП на території Національного музею історії України в буферній зоні об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра". >>
Цьогоріч виповнюється ювілей фестивалю Дні української музики у Варшаві, які проходитимуть вже в десятий раз за 25 років існування. >>
Ця історія майже містична. Неймовірний збіг обставин сприяв створенню цього проєкту, присвяченого сміливості та стійкості українців. >>
Так уже склалося історично, що український спротив завжди вигадливий і яскравий, мистецький, символічний, сатиричний, зухвалий. >>