Пуд солі з йодом

Сіль — дрібничка, без якої дискомфортно і прісно. Втім, якщо постійно їсти дуже солоні страви, ця кухонна приправа може спричинити стрімке підвищення кров’яного тиску і серйозні проблеми з роботою серця та нирок. Взагалі, вважається: якщо якийсь «екстремал» одномоментно з’їсть по 3 г на кожен кілограм своєї ваги — може померти. Але саме з допомогою помірного щоденного вживання йодованої солі міжнародні медичні організації закликають боротися з йододефіцитом.

Кому, скільки і якої саме йодованої солі варто споживати? На ці запитання допоможе відповісти дослі­дження Центру незалежних споживчих експертиз «Тест».

Скільки треба йоду?

В Україні у різних регіонах рівень йододефіциту у населення, який у першу чергу «аукається» захворюваннями щитовидної залози, неоднаковий. Найбільше, за твердженням дослідників, потерпають західняки — там серед населення спостерігається важкий і середній ступені дефіциту. На Поліссі (Київська, Чернігівська, Житомирська і частина Рівненської області), яке найбільше постраждало від катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції, — середній ступінь. На сході (Дніпропетровська, Харківська, Донецька області) і в Криму — легкий йодний дефіцит.

Йод важливий для людського організму тим, що входить до складу гормонів, які продукує щитовидна залоза, і тому необхідний для її безперебійного функціонування. Коли людина має незначний дефіцит йоду в організмі, — стає нервовою і дражливою, скаржиться на головний біль і втому. Коли дефіцит великий — відчутно страждає щитовидна залоза, збільшується у розмірах і навіть може перероджуватися у загрозливо смертоносну. Надлишок йоду зустрічається порівняно рідко, але також є загрозою для нормального функціонування щитовидки.

Якщо на упакуванні солі ви знайшли напис чи позначку, що продукт збагачений йодом, це не означає, що ви автоматично отримуєте саме вашому організмові потрібний вміст йоду, — уточнює керівник «Тесту» Валентин Безрукий. Чи ваш продукт — йодована сіль, достовірно може сказати ендокринолог лише після перегляду даних аналізів роботи щитовидної залози і гормонального фону.

Визначити навіть те, скільки ви з’їли за день з усіма продуктами просто солі, — дуже складно. Загалом же, фізіологічною нормою вважають щоденних 5 грамів. За прийнятим ще 2000 року держстандартом, норма вмісту йоду у харчовій солі, збагаченій цим елементом, — 40±15 мг/кг. Якщо щодня вживати 5 г такої солі, то в організм буде надходити потрібних 200 мг йоду. Сіль з меншим вмістом йоду не може спричиняти необхідний профілактичний ефект проти йододефіциту. Варто ще враховувати й те, що при термічній обробці значна частка йоду — аж до 40–50 відсотків — втрачається.

Рейтинг цін і вмісту необхідного елемента

Споживачеві варто знати, що означають різні означення йодованої солі. Виварена (із розчинів), кам’яна (видобута з породи) і садочна (сіль з морської води чи її розчинів, отримана природнім випаровуванням чи виморожуванням)— це характеристики способу отримання. Екстра, вищий і перший — це сорти якості. Додатки позначаються: з йодидом калію, з йодатом калію (стійкіше хімічне сполучення), з домішкою проти злягання чи без неї. Сіль є помолів 0, 1, 2 — чим більша цифра, тим крупніша сіль.

Спеціалісти «Тесту» дослідили 8 зразків солі, йодованої виробничим хімічним способом, й 1 — морської з природним вмістом йоду. Серед них переважна більшість — від вітчизняного ­виробника: «Артемсіль», «Морячка» (йодована), «Морячка морська» «Сло­в’яночка», «Абсолютна якість», «Козаченьки» і Salute di mare, а також імпортовані — Gemma di mare із Італії та SchneeKoppe із Німеччини.

До інформації на упакуванні перевірених зразків претензій у захисників прав споживачів небагато. Найсуттєвіша — до тексту маркування солі SchneeKoppe із Німеччини. У складі російською мовою читаємо «йодат калія», українською — «йодит». Для непосвячених — майже ніякої різниці. Насправді ж це різні хімічні сполуки і визначають вміст йоду для різних добавок по–різному.

За результатами лабораторних досліджень, із дев’яти перевірених зразків солі тільки три можна назвати ефективними у боротьбі з дефіцитом йоду. Найвищий показник вмісту йоду — у продукції «Артемсіль», 37,9 мг/кг. Сіль цього виробника і коштує найдешевше у порівнянні з усіма ін­шими учасниками тесту — лише 18 копійок за 100 г. Вписуються у норми держстандарту (з допустимими відхиленнями) і зразки йодованої солі «Морячка» (31,3 мг/кг) та «Слов’янська» (30,5 мг/кг). Їх ціна, відпо­відно — 64 та 33 копійки за 100 г. Заморські учасники тесту показали вміст йоду, близький до заявлених цифр: Gemma di mare — 24,5мг/кг (такий же вміст у вітчизняної «Абсолютної якості»), SchneeKoppe — 17,9 мг/кг. Останній, до речі, є найдорожчим — 4 гривні 3 копійки за 100 г. На упакуванні солі «Козаченьки» (63 коп./100 г) написано, що вміст йоду — лише 15±10 мг/кг. Фактичним виявився показник — 4,1 мг/кг. У зразку солі Salute di mare (1,23 грн./100 г) йоду виявилося трохи більше — 8,6 мг/кг, але помітно менше від задекларованої норми держстандарту. У морській промислово не йодованій солі «Морячка» (62 коп./100 г), яка містить природний йод, вміст елемента, за результатами лабораторних досліджень — 0,8 мг/кг.

Яку мати сіль для домашніх приготувань і за яку ціну — вирішуйте індивідуально або разом із лікарем.