Правду знають небіжчики

16.07.2004

      Заява начальника патолого-анатомічного відділення № 540 Центрального військово-морського шпиталю ВМС Збройних сил України Василя Тарковського викликала справжній резонанс. Ще б пак, підполковник медичної служби звинуватив посадових осіб шпиталю в корупції і злочинному приховуванні справжніх причин смерті хворих, що лікувалися в цьому закладі. Про це він у середу заявив на прес-конференції у Сімферополі, повідомляє УНІАН. Серед звинувачених паном Тарковським значиться не тільки керівництво шпиталю, а й працівники прокуратури ВМСУ, командування ВМС України, Лікувального департаменту Міністерства оборони. За його словами, посадовці саботують розслідування причин загибелі великої кількості хворих, яка сталася, мовляв, через халатність і малограмотність лікарів.

      А одного разу, зазначає підполковник, він сам особисто зупинив п'яних хірургів, які йшли на операцію. «Протягом кількох років я пройшов всі інстанції від прокурора ВМС до Президента України і домігся відкриття кримінальних справ та покарання винних у смерті людей», — сказав він журналістам. В результаті, за заявою Тарковського, всі випадки у шпиталі було об'єднано в одну кримінальну справу в серпні 2003 року (першу кримінальну справу було порушено у грудні 2002 року). Однак, за його словами, лікарі, якi проходять у даній справі, не відсторонені від виконання обов'язків, продовжують працювати і посадовці, які допустили таку кількість смертей. При цьому начебто незаконно звільнено всіх патологоанатомів, які давали достовірні висновки за усіма випадками смертей у шпиталі. За даними підполковника, розходження між клінічними та патологоанатомічними діагнозами становили 37 відсотків.

      «Усі ці злочинні випадки відомі й Генеральній прокуратурі України, але справа продовжує гальмуватися, — каже патологоанатом. — І я підозрюю, що все це відбувається не без відома Генеральної прокуратури, командування ВМС ЗСУ і керівництва Лікувального департаменту Міністерства оборони України».

      За словами пана Василя, протягом останніх трьох місяців, тобто після того, як він активно почав займатися даною справою, на його адресу і адресу його близьких стали надходити погрози. Тому він змушений був звернутися до преси. Серйозно стурбований безпекою свого життя та сім'ї, підполковник заявляє, що всі речові докази, які є у нього, він передасть тільки родичам померлих, незалежним експертам або Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Ніні Карпачовій. Пакет з копіями цих документів пан Тарковський вже передав Кримській асоціації вільних журналістів на той випадок, якщо з ним що-небудь трапиться.

      Натомість Керівництво медичної служби ВМС ЗС України спростовує сенсаційні заяви підполковника. У прес-службі Головного командування ВМС ЗС України у Севастополі «УМ» повідомили, що «медична служба ВМС ніколи не приховує факти і причини смертей хворих в госпіталі флоту».

      Виконувач обов'язків начальника медичної служби Головного командування ВМС ЗС України полковник медичної служби Ігор Валуйський у відповідь на звинувачення начальником патологоанатомічного відділення сказав, що заяви Василя Тарковського мають великий наліт суб'єктивної точки зору і викладені з амбіціозністю. «Якщо він наполягає на незалежній експертизі, — зазначив посадовець, — то медична служба Головного командування також зацікавлена, щоб всі ці випадки були розібрані, детальна інформація стосовно цих фактів була прозорою і доведена до відома всіх зацікавлених сторін».

      У самому ж шпиталі про Василя Тарковського не найкращої думки. «Складається таке враження, що ця людина просто хвора, — сказав «УМ» начальник шпиталю Петро Петескул, — ще у грудні минулого року ми запустили механізм про атестування пана Тарковського як особу, що не відповідає займаній посаді. Я думаю, він, аби не втратити робоче місце, зібрав прес-конференцію і оприлюднив неправдиві дані». За словами Петра Валентиновича, Василь Тарковський на посаді начальника патолого-анатомічного відділення 540 Центрального Військово-морського шпиталю ВМС ЗС України перебуває з грудня 2001 року. У Збройних силах служить із серпня 1980 року, служив у військах спецпризначення морської піхоти, в медичному управлінні ВМС, має вищу медичну освіту, але відповідної освіти патологоанатома так і не здобув (хоча брали його на цю посаду з умовою, що він здобуде необхідний фах). «Вчитися далі він так і не захотів, — веде далі начальник шпиталю, — хоча усі необхідні документи були підготовлені. А коли ми почали порушувати питання про звільнення його із займаної посади, підполковник вирішив діяти по-своєму».

      За словами Петра Петескула, за увесь час роботи шпиталю жоден з родичів померлих не написав заяви з претензіями. Мовляв, усі «папірці» складав і писав особисто пан Тарковський. Так чи інакше, справою підполковника обіцяло зайнятися Головне командування ВМС Збройних сил України.

  • Мор людей

    На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>

  • Штани з протертими колінцями

    «У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>

  • Науково необгрунтоване хуліганство

    Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>

  • От собака!

    Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>

  • Економічний Нобель знайшов своїх героїв

    Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>

  • Вранці — вибори, через місяць — результати

    У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>