«Україна молода» разом з Інститутом психології ім. Г. Костюка за підтримки Міжрегіональної академії управління персоналом у березі-квітні цього року провела опитування громадської думки щодо нашого життя-буття.
Ми опрацювали 837 анкет, отриманих поштою, а також традиційними соціопсихологічними методами, і щиро дякуємо всім нашим добровільним помічникам за неоціненну допомогу.
Як і обіцяли, сьогодні ми знайомимо вас із результатами нашої співпраці.
Хто відповідав на нашу анкету
Серед наших респондентів було 50,4 % чоловіків і 49,6% жінок.
За віком наші добровільні помічники розподілилися таким чином: до 20 років мають 5,4 %; від 21 до 30 — 20,4 %; від 31 до 40 років — 15,7 %; від 41 до 50 років — 18,2 %; від 51 до 60 років — 16,4 %; понад 60 років — 24 %.
Важливим для дослідників громадської думки є показник рівня освіти респондентів. З цим у нас усе в порядку: повну вищу освіту мають 52,5% опитаних, а 3,6 % на додаток ще й мають учений ступінь кандидата або доктора наук. Базову вищу освіту (бакалавр) мають 7,2 %, а середню спеціальну освіту (молодший спеціаліст) задекларували 21,7 % респондентів. Повну середню освіту мають 10,8 %, а неповну середню освіту — 3,8 % учасників нашого соцдослідження.
Серед тих, хто люб'язно погодився відповісти на наші анкети, 13,9 % працюють у промисловості, 9,6 % займаються сільським господарством, а 8,3 % зайняті у сфері бізнесу. Чимало з них працюють у наукових і освітніх установах та закладах культури — 33,9 %, а 6,3 % — в управлінській сфері.
А понад 36,5 % респондентів перебувають або на заслуженому відпочинку, або тимчасово не працюють.
Переважна більшість із них, звичайно, пенсіонери.
Характерно, що 29,6 % опитаних проживають у сільській місцевості, решта — у містах.
Загалом можна стверджувати, що в основному соціально-демографічні параметри нашого респондентського масиву відповідають структурі населення України і помилка за основними показниками не перевищує двох відсотків.
Як читають «Україну молоду»?
Достеменно можемо сказати, що 69 % читачів отримують газету за передплатою, 11 % — купують у кіосках, 13,3 % беруть у знайомих чи родичів, а решта (6,5 %) вказали інші шляхи надходження газети в руки тих, хто прагне долучитися до об'єктивного джерела інформації. Цікаво, що чоловіки більшою мірою, ніж жінки (14,9 проти 7,0 %) орієнтовані на придбання газети в спеціалізованих кіосках або на розкладках приватних розповсюджувачів. У решті питань принципових відмінностей немає.
Для газети та її працівників, безперечно, важливим є обсяги матеріалів, що друкує газета.
За свідченням наших респондентів, найчитабельнішими є матеріали обсягом 101—300 рядків (52,5 %), далі йдуть матеріали обсягом 51—100 рядків (47,5 %), до 50 рядків (45,7 %), понад 500 рядків (41 %) і 301—500 рядків (30 %). Сума відсотків перевищує 100 тому, що респонденти могли виокремити кілька відповідей (але не більше трьох).
Показово, що статеві відмінності й тут спрацьовують. Скажімо, чоловіки більшою мірою орієнтуються на матеріали обсягом 101—300 рядків (59 % проти 45,4 % у жінок), а жінки охочіше читають великі статті обсягом понад 500 рядків (43,7 % проти 38,5 % у чоловіків).
Велике зацікавлення викликає й рейтинг найчитабельніших сторінок «України молодої». Найбільшу популярність у читачів мають «Політика великим планом» — 65,5 % і «Політінформація» — 61,4 %. Вони ідуть зi значним відривом. Далі можемо назвати «Минуле і думи» — 35,4 %; «Перша сторінка» — 34,1 %; «У номер» — 30,7 %; «Культура» — 28,9 %; «Економіка» і «Здоров'я» — по 28,5 %; «Я вам пишу» — 28 %; «Спорт» — 25,6 %.
За ними респонденти назвали «ІнфорУМ» — 22 %; «Калейдоскоп» — 16,8 %; «Селяни і Ко» — 14,8 %; «Молодняк» — 7,8 % і «Підтримка» — 7,6%. Отже, замовляючи рекламу, звертайте увагу не тільки на загальну популярність газети, а й на читабельність тієї чи іншої її сторінки. Але популярніші зазвичай і дорожчі!
Цікаво, що «Політика великим планом» більшою мірою цікавить чоловіків, ніж жінок (80 проти 50,7 %), як і «Політінформація» (64 % проти 58,8 %). А жінкам більше до вподоби сторінки «Культура» (39,4 проти 18,7 %) і «Здоров'я» (37,6 проти 19,6 % чоловічих прибічників цієї тематики). А «Спорт», звичайно, — справа чоловіча. Ним цікавляться 44 % респондентів-чоловіків і лише 6,8 % опитаних жінок.
Чоловіки, крім того, більше орієнтуються на селянську проблематику (20,9 проти 8,6 %), а також — на економічні публікації (31,1 проти 25,8% у жінок). Жінки частіше звертають увагу на першу сторінку газети (37,1 % проти 31,1 % у чоловіків).
Що думають про політику?
1. Вибори
Схоже, що пропорційна виборча система оволоділа суспільною свідомістю досить міцно. На думку 70,2 % опитаних, наступні парламентські вибори треба проводити саме за такою виборчою технологією. Але серед цієї групи опитаних є прибічники голосування за єдиними для всієї країни партійними списками — 56,5 % від загальної кількості респондентів — і прибічники проведення виборів за пропорційною системою з балотуванням обласних партійних списків у кожній області окремо.
За мажоритарну систему проведення виборів до Верховної Ради висловилося 15,5 %, а за змішану систему, коли половина депутатів обирається за партійними списками, а інша половина обирається від територіальних округів — 12,1% від загальної кількості опитаних. Інші думки висловило 2,2 % респондентів.
При цьому чоловіки більшою мірою виявили себе прибічниками пропорційної системи (61,8 проти 51,1 % у жінок), а жінки більшою мірою висловилися за збереження змішаної виборчої системи, за якою відбувалися минулі вибори до парламенту (15,4 проти 8,9 % у чоловіків).
2. Призначення Прем'єр-міністра та уряду
Якщо з виборами все більш-менш ясно, то з призначенням урядовців суспільна думка ще повною мірою не визначилася. За збереження існуючої процедури затвердження Прем'єр-міністра (Президентом — після обрання парламентом) висловилося 43,3 % опитаних. Передати ці повноваження Верховній Раді пропонують 33,9 % респондентів, а 15,6 % — висловилися за одноосібне призначення Прем'єр-міністра Президентом України. Були й інші думки, але вони не є статистично значущими.
Показово, що жінки більшою мірою висловилися за збільшення повноважень парламенту в даному питанні (37,1 проти 30,7 % у чоловіків), а чоловіки більшою мірою виступають за призначення Прем'єр-міністра Президентом після обрання його парламентом (47,1 % проти 39,4% у жінок).
Що ж стосується призначення міністрів і голів держкомітетів, то 40,6 % опитаних вважають, що це повинен робити Президент за поданням Прем'єр-міністра, 29,4 % переконані, що міністрів має призначати Президент за поданням Верховної Ради. Трохи більше 18,6 % пропонують віддати ці повноваження повністю парламенту і лише 3,8 % респондентів висловилося за одноосібне призначення міністрів і голів держкомітетів Президентом України.
Отже, тепер треба, щоб наші парламентарії прислухалися до думок громадян і максимально їх врахували. Для цього, зрештою, ми їх і обирали.
(Далі буде)
Валерій БЕБИК, доктор політичних наук;
Сергій МАКСИМЕНКО, доктор психологічних наук;
Світлана КОЛИШЕВА, студентка МАУП.
