Обіцяли хлопці гроші

      Уряд Януковича продовжує стабільно сповіщати про гарну фінансову погоду за будь-яких податкових умов. І це — незважаючи на те, що парламент у травні демонстративно уникнув розгляду низки законопроектів, пов'язаних із оподаткуванням. Як повідомив на черговому брифінгу директор департаменту податкової та митної політики Міністерства фінансів Петро Андрєєв, двадцять таких законопроектів було подано на розгляд Верховної Ради з настійною пропозицією уряду вважати їх першочерговими. Днями Кабмін удруге звернувся з цим проханням до Голови Верховної Ради Володимира Литвина.Чи зглянуться народні депутати над урядовими фінансистами, поки що невідомо — надто пекучими їм видаються поки що саме політичні питання. Утім у Мінфіні висловлюють надію, що бажаний розгляд запропонованої теки законопроектів таки відбудеться у парламенті на цьому тижні. Ідеться насамперед про «розчленований» сумнозвісний закон №4000-1. Тепер він набрав вигляду низки законопроектів, що на вісімдесят відсотків повторюють закон, на який Леонід Кучма наклав вето. Не варто й казати, які складнощі це створило для системи державних фінансів.

      Утім чиновництво і не приховує свого скептичного ставлення до цієї податкової катавасії. Скажімо, той же Петро Андрєєв цілком індиферентно відреагував на припущення журналістів, які заявили, що, швидше за все, згадану низку законопроектів парламентарії вкотре проігнорують. І справді, хіба мало подібних законотворчих кульбітів пам'ятають у фінансовому відомстві? Взяти той же Податковий кодекс. Останнім часом стало навіть непристойно запитувати, коли ж, нарешті, приймуть цю податкову біблію. Певно, до кінця року таке навряд чи станеться через політичні ризики, які у рік президентських виборів лякають не так державних фінансистів, як власне учасників виборчої кампанії. У таку часину з податковими ставками воліють не експериментувати навіть представники парламентської більшості.Тож у Мінфіні цілком спокійно готуються до звичного сценарію, коли низку податкових законопроектів подають разом із бюджетом на наступний рік. А це, у свою чергу, знову і знову відтворює безлад у системі оподаткування.

      Проте деякі зміни в цій системі урядові вдалося провести через парламент, і тепер у державних фінансистів є привід порівнювати цифри, які були ранiше, з тими, які є тепер. Одне з найпомітніших досягнень у цій сфері, як вважають у Мінфіні, — це збільшення надходжень від акцизного збору. Упродовж січня-квітня поточного року за цією статтею доходів до зведеного бюджету країни надійшли 1 млрд. 924,7 млн. гривень. Тобто удвічі більше коштів, ніж у минулому році. Петро Андрєєв пояснює це тим, що завдяки вжитим заходам виробництво горілки переживає благодатні миттєвості виходу на «світло» з «тіні», де перебувало досить-таки багато підпільних заводиків і цехів. А втім навряд чи акцизний клондайк триватиме і надалі, тому що днями податкові органи було позбавлено монополії контролю за виробництвом і обігом спирту. Минулого тижня Президент Леонід Кучма скасував державну монополію на контроль у сфері виробництва й обігу спирту, алкоголю і тютюну, яку вводив своїм указом у грудні 2002 року.

      Ясна річ, що говорити на брифінгах воліють насамперед про приємне. Проте є й тривожні симптоми стосовно того, наскільки переможними будуть реляції фінансистів наприкінці року. Податківцям погано вдається приховувати свою занепокоєність ситуацією стосовно надходжень від податку на прибуток підприємств. Як відомо, ставку цього податку було зменшено на п'ять відсотків. За підсумками виконання бюджету, у квітні цього року стало очевидним, що на роль основного фіскального невдахи року претендує не горезвісний ПДВ, а податок на прибуток підприємств. У зв'язку з тим, що надходження від нього йдуть у піке, підприємцям буде непереливки, прогнозує член Бюджетного комітету, представник фракції «Наша Україна» Євген Жовтяк. За його висновками, у квітні цього року податок на прибуток підприємств встановив своєрідний антирекорд — як частка ВВП він сягнув лише 3,7 відсотка. Це найнижчий показник за всю бюджетну історію України.

      Для порівняння: 1998 року частка цього податку складала 5,8 відсотка ВВП, 1999-го — 5,3, 2000-го — 4,7 , 2001-го та 2002-го — чотири з половиною відсотка. Упродовж перших чотирьох місяців минулого року через корпоративний податок було перерозподілено 4,8 відсотка ВВП. При цьому, зауважує Євген Жовтяк, абсолютне скорочення надходжень з цього джерела різко дисонує з 11-відсотковим зростанням ВВП. На думку народного депутата, причини незадовільної ситуації з податком на прибуток підприємств слід шукати в тому, що платники наприкінці минулого року намагалися максимально збільшити свої валові витрати, щоб якомога більше зменшити суму оподатковуваного прибутку і навіть задекларувати збитки. Однак уряд Януковича, судячи з останніх заяв Прем'єра, відмовляється визнавати легітимними такi дії платників податків і вбачає в них не економічний сенс, а зловмисництво. Саме тому Державній податковій адміністрації (ДПА) дано наказ ще більше «закручувати гайки» і фактично переслідувати збиткові підприємства. Підприємцям, на думку Євгена Жовтяка, слід готуватися до нових податкових рейдів і посилення фіскально-адміністративного тиску. Застереження це тим більш варте уваги, що ДПА заявила: завдання може бути недовиконаним аж на 4 мільярди гривень. Коментуючи цю заяву, Петро Андрєєв зауважив, що йдеться про завдання з акцизного збору, податку на додану вартість і податку на прибуток.

      Так чи інакше, а Президент Леонід Кучма вже висловлювався у тому сенсі, що, за його підрахунками, з динамікою доходів бюджету щось негаразд. Динаміка ця, зауважував він, не відповідає темпам економічного зростання в країні. (Нагадаємо, що про це першою почала говорити опозиція). Так от, на думку глави держави, надходження до бюджету на рівні 100—102 відсотків при існуючому рівні ВВП i промислового виробництва є недостатніми. А основним джерелом, з якого державні кошти автоматично перекочовують у кишені товстосумів, як на тому зійшлися всі учасники тривалої дискусії довкола цього, є податок на додану вартість (ПДВ). Зрештою, на останній, що відбулася минулого тижня, нараді Леонід Кучма піддав різкій критиці економічний блок уряду за відсутність ефективних дій у розв'язанні проблем, пов'язаних із цим видом податку.

      За словами керівника держави, уряд не зробив ніяких висновків після наради, яка пройшла три місяці тому (її присвятили винятково проблемі ПДВ), і, мовляв, справа відтоді тільки погіршилася. «За роки незалежності ніколи ситуація (у сфері ПДВ) не була такою критичною. Головна відповідальність лежить на Податковій адміністрації, її керівництві і, передусім, керівникові Кравченку Юрієві Федоровичу», — наголосив Президент. Він також поклав частину вини на главу Державної митної служби Миколу Каленського, звернувши увагу на зростання оплати векселями ПДВ по імпорту. Неприємні слова почув від Президента і перший віце-прем'єр, він же міністр фінансів Микола Азаров. Йому Президент докоряв, що той не забезпечив координації дій Міністерства фінансів, Державної податкової адміністрації і Державної митної служби. Глава держави нагадав пану Азарову, що після призначення першим віце-прем'єром той переконав Президента в необхідності очолити також і Мінфін. «Пояснювали, що повинні координувати дії хлопців. Треба координувати, а не скаржитися один на одного», — розчаровано додав Президент.

      Схоже, це обернеться черговою круговертю бюрократичної «пурги», а можливо, не тільки нею. Президентський «рупор» — Координаційний комітет боротьби з організованою злочинністю і корупцією, який очолює Тетяна Корнякова, рекомендував Верховному Суду встановити єдиний порядок розгляду позовів про відшкодування податку на додану вартість. Тобто встановити чіткі критерії сумнівності операцій, пов'язаних із відшкодуванням ПДВ, і регламентувати обмін інформацією між органами влади в таких випадках. Пані Корнякова пообіцяла ініціювати кадрові зміни за підсумками роботи групи з перевірки ситуації навколо повернення ПДВ.

      Комісія також дійшла висновків, що українське законодавство, яке регулює стягнення ПДВ, має потребу в доповненнях і змінах, а зараз воно говорить про те, що державна політика щодо ПДВ непослідовна. Пані Корнякова мала достатньо підстав для такого твердження. Варто взяти до уваги хоча б той факт, що внесений Президентом законопроект про спецрахунки з ПДВ досі не розглянуто у парламентському Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності. Питання нібито впирається у процедуру, а насправді... Згадаймо, скільки шанованих людей сидить у цьому комітеті, людей, від яких дуже залежить грошовий «кровообіг» майбутньої президентської кампанії... Так от, поки згадана процедура не відбудеться, доти й Верховна Рада не скаже своє слово про ПДВ. І будь-які трепетні розмови мінфінівських чиновників про податкову реформу залишатимуться порожніми балачками.