Скандинавське сонечко

      Двадцятирічна шведка Іда летіла до своєї сестри у Францію, коли зустріла молодого хлопця з України. При ближчому знайомстві виявилося, що він чорнобилець, хоча для Іди це мало що говорило. Допоки українець не розповів їй подробиці трагедії, про яку мешканка далекої Скандинавії знала хіба що з чуток. Та зустріч справила на неї сильне враження, а згодом стала лейтмотивом до серйозної справи. Річ у тім, що Іда, колишня модель із зовнішністю Гвінет Пелтроу, вирішила змінити своє життя і вступила до данського коледжу Kaospilot, школи соціальної інновації та підприємництва. Підсумковим завданням першого курсу була розробка групового проекту соціальної допомоги, і чорнобильська тема стала унікальною альтернативою раковій та СНІДовій проблематиці. На Ідину пропозицію пристали її однокурсники, такі ж молоді люди, які вирішили змінити свою професію — Пітер з Данії та норвежці Борд і Фроде. Вони розробили план, знайшли спонсорів і взялися до справи...

      ...Катя Сайфутдінова, першокурсниця Міжнародного християнського університету, отримала пропозицію побути перекладачем для чотирьох скандинавів, що приїдуть у Київ з благодійною метою. У процесі до неї долучилася її подруга Тамара Свіст — так, кількість учасників проекту «Посмішки Чорнобиля» почала зростати, а сама програма набувати обертів. «Коли я роззнайомилася з ними ближче, то вже не могла залишатися осторонь, — розповідає Катя. — На жаль, нам трохи забракло часу. За десять днів, серед іншого, треба було знайти дітей для участі в проекті, а данці хотіли, щоб вони були не з Києва, а десь із периферії. Так ми вийшли на березанський дитячий будинок «Світанок». На моє запитання, чому вони відмовилися від пошуків дитячих організацій, пов'язаних з Чорнобилем, Катя відповіла: «У «Світанку» живуть діти-сироти і з неблагополучних сімей. І ми впевнені, що вони також потребують допомоги». Але назва залишилася незмінною — «Посмішки Чорнобиля», бо молоді іноземці хочуть показати світові українців, які попри всю трагічність минулого мають надію та стійкість.

      Суть проекту — створити колекцію дитячих малюнків, вивезти їх у Данію на аукціон, а отримані гроші перерахувати назад, в Україну. Незважаючи на брак часу, молоді люди вирішили не форсувати подій, а більше дізнатися про чорнобильську тематику. У київській асоціації «Земляки» вони познайомилися з художником Леонідом Однолькою, який 20 років працював у місті атомників, — він мав керувати процесом дитячої творчості. «Ми декілька разів приїздили в Березань: треба було підписати різні папери, привезти все необхідне для малювання — фарби, пензлі і справжні полотна», — за словами Каті, фінансову підтримку проекту забезпечили іноземні спонсори: коледж Kaospilot, данський Клуб допомоги хворим на рак Lions Club та виробник солодощів «Кедбері». Катя показує фотографії, на яких малеча, висолопивши язика, старанно вимальовує кривульки, а на інших видно, що над роботою працює досвідчений майстер, як виявилося, ця дівчина навчається у художній школі. Але видно, що всі неймовірно стараються і спільними зусиллями створили колекцію з 50 полотен, на яких діти, в основному, зображали своє бачення заданих тем — «Щастя» і «Мрії» — будинок, сонце, сім'ю. Не дивно, що на тему «Чорнобиль» було набагато менше відгуків.

      Єдине, що засмучувало благодійників, — відсутність інформаційної підтримки. І тут знову втрутився його величність випадок. «Коли перед поїздкою у Березань ми виходили з будинку, де жили Іда, Борд, Пітер і Фроде, то я не повірила своїм очам — біля під'їзду стояв Віктор Ющенко! — Захопленню моєї співрозмовниці не було меж. — Я була здивована його доступністю, відразу кинулася, щоб розповісти про нашу роботу і що нам потрібна підтримка. На такий зухвалий крок мене, напевно, підштовхнуло завзяття іноземців, які намагаються допомогти нашим дітям». Їм пощастило, адже поруч із лідером «Нашої України» стояв головний редактор «України молодої» Михайло Дорошенко.

      Ось так ми доторкнулися до цієї чудової справи. «Світанкові» картини вже полетіли до Данії, де наступного року стануть лотами на аукціоні в Lions Club. «Там щороку проходить благодійна конференція — подібні заходи для Данії звичайна практика. Багаті люди куплять ці картини і, дивлячись на них, згадуватимуть, що комусь допомогли. Хотілося, щоб у нас також так було», — ділиться Катя. Тепер вона координатор цього проекту, адже, знаючи про нашу корупцію, керівництво данського коледжу вирішило залучитися підтримкою міжнародної студентської організації AIESEC, членом якої є Катя, і підписало з нею контракт. Половина виручених грошей піде в асоціацію «Земляки», а інша — березанським дітям, які чесно заробили на відпочинок у Криму. Катя каже, що скандинави раді, що проект здійснився, і... що це ще не кінець, адже за два роки буде 20-та річниця ЧАЕС. Тоді, за правилами Kaospilot, студенти повинні розробити вже індивідуальні проекти.