Київ майбутнього

25.03.2010
Київ майбутнього

Тепер у столиці будуватимуть із розумом? (Фото Тетяни ШЕВЧЕНКО.)

Маститі архітектори вже втомилися нарікати, що Київ забудовується хаотично і непродумано. Ще два роки тому Президент України Віктор Ющенко порушив питання про те, що Київ «розростається» абсолютно безвідносно до Генерального плану розвитку столиці. Тоді ж Київрада постановила розробити новий Генплан, який визначатиме «обличчя» Києва до 2025 року. І ось нарешті його «намалювали». За словами упорядників, громадські обговорення концепції нового плану почнуться уже у квітні. Згодом його розглянуть у комітетах Київради. А в дію план вступить не раніше наступного року.

Так, столичні зодчі планують зводити офіси на лівому березі, винести промислові об’єкти за межі міста, створити «пересадочні» вузли й транспортні тунелі.

 

Житло направо, офіси наліво

На думку упорядників нового Генерального плану, одна з найбільших проблем Києва полягає у дисбалансі забудови двох його берегів. «Нині близько 40 відсотків мешканців проживає на лівому березі, при цьому більше 80 відсотків робочих місць знаходиться на правому», — каже виконувач обов’язків начальника головного управління містобудування, архітектури й дизайну міського середовища Сергій Броневицький. На його думку, така диспропорція створює неабияку транспортну напругу. Для того щоб люди менше їздили містом, їх треба забезпечити робочими місцями поближче до домівки. Тож Генплан сприятиме створенню офісних та культурних центрів на лівому березі, а саме: на Троєщині, біля станції метро «Лісова», біля озера Вирлиця та вздовж проспекту Бажана. «Також ми запропонуємо Київраді й інвесторам переглянути низку рішень про будівництво офісів у центральній частині міста, де натомість будуватиметься додаткове житло», — зазначає перший заступник начальника комунального об’єднання «Центр містобудування та архітектури» Василь Присяжнюк.

Загалом же архітектори планують зберегти існуючі межі Києва. Але натомість хочуть винести за межі міста низку промислових підприємств (щоб звільнити територію для житлового будівництва). Перші «кандидати» на виселення — підприємства, що не модернізують виробництво і забруднюють навколишнє середовище.

Що ж до центру столиці, то зодчі збираються суттєво обмежити в’їзд транспорту до нього. Так, пропонується побудувати «перехоплюючі» стоянки на під’їздах до центру і пересадочні вузли, що дозволяють киянам пересісти з особистого транспорту на громадський. Паркуватися в центрі можна буде, от тільки вартість стоянки зроблять захмарною — на «перехоплюючих»  стоянках «кидати» машину буде значно дешевше. Також розглядається можливість будівництва у Києві транспортних тунелів, зокрема від площі Перемоги до станції метро «Лівобережна».

Якість будівництва — понад усе

Ще одна серйозна проблема, яку відзначають чиновники, — якість забудови. Так, згідно з минулим Генеральним планом, норма створення житлових будинків уже виконана на рівні 2011 року, а за інженерними, соціальними та особливо транспортними вимогами, є відчутне відставання. «Будувати нові житлові масиви без соціальної сфери, інженерії та транспорту неможливо. Тому будівництво цієї інфраструктури — завдання номер один», — зазначив Сергій Броневицький.

Тепер для кожного мікрорайону буде ухвалено регламент, який точно визначатиме, скільки поверхів мають становити там будівлі, як щільно вони будуть розміщені та якими буде їхнє функціональне призначення. Такий регламент для центру може з’явитися вже цього року, а наступного — і для решти міста. Він, на думку Сергія Броневицького, позитивно вплине на інвестиційний клімат: «Це окреслить чіткі правила гри для інвесторів. У подальшому при проведенні земельних аукціонів об’єкти будуть продаватися разом з майбутніми техніко–економічними показниками. Інвесторам пропонуватимуть не просто ділянки, а можливості побудови певної кількості площ, певного функціонального призначення».

Межі ймовірного

Намічено також і «стелю» житлової забудови. Нині в Києві є близько 59 мільйонів квадратних метрів житла. Згідно з теоретичними припущеннями, місто зможе вмістити ще близько 45 мільйонів квадратних метрів за умови, що його територія не буде розширюватися. Двадцять мільйонів квадратних метрів житла буде побудовано на вільних ділянках, ще 7—8 — на місцях, де зараз розміщені промислові підприєм­ства, а решту планується покрити завдяки реконструкції «хрущовок». «Територій, вільних від забудови, наразі дуже мало. Якщо взяти темп 1,5—2 мільйони квадратних метрів на рік, то вже через 7—9 років будівництва їх не залишиться. Тож конче потрібно братися за реновацію цих застарілих будівель», — сказав пан Броневицький.

Однак ефективно цим займатися, нарікають чиновники, наразі можливості нема. Проблема — в законодавчому забезпеченні. «За нашим законодавством та законом про комплексну реконструкцію кварталів із застарілим житловим фондом, при виселенні з такої квартири людина має отримати іншу, в півтора раза більшу і «під ключ». Але ж у квартирі прописано 2—3 сім’ї, і забезпечити їх усіх житлом неможливо. Ці недоречності й досі не вирішені», — сказав Сергій Броневицький. У концепції будуть намічені квартали, які підпадають під реконструкцію. Наступний хід — за Київською радою, від якої очікують прийняття постанов щодо реновації «хрущовок».

 

ДО РЕЧІ

Вартість розробки Генерального плану розвитку міста складає 23 мільйони гривень. З них на розробку концепції пішло 16 мільйонів.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>