Казус казуара

28.04.2009
Казус казуара

Світлана Берзіна.

Під час інтерв’ю, яке директорка київського зоопарку Світлана Берзіна давала нашій газеті, їй подзвонив Черновецький. Пані директорка зробила спочатку крок, а потім ще зо два десятка кроків убік. Дійшовши до лев’ятника, зупинилась і говорила там. Доволі довго. Берзіна — людина Черновецького. Бодай у тому розумінні, що її нинішній мер призначив на цю посаду. (З приводу чого, до речі, в лютому минулого року була низка неоднозначних коментарів). Звичайно, що лояльність до мера дається взнаки: в київському зоопарку, як того і хотів Черновецький, відкрито платну телефонну лінію «Ай болить». Ветеринари консультують хазяїв захворілих тваринок з інтенсивністю 4,8 гривні за хвилину. Зоопарку потрібні кошти, говорить Берзіна. У цьому ми їй стовідсотково віримо.

 

«Скотій бог» Берзіна

У зоопарку — малолюдно. І «малотваринно», адже більшість чотирилапих — іще в закритих павільйонах. Сезон почався хіба що для мешканців «дитячих майданчиків». Ми намагалися зняти такий майданчик: стадо гусей, поросята і козенята. Всередину до них пускають малечу. один серйозний товариш років трьох із морозивом у руці тягнувся до поросяти, але наглядачка попередила: порося морозиво може відібрати, принаймні збити його п’ятачком на землю, тож щоби потім не було сліз. Втім, свині виглядали цілком індиферентними до радощів життя. Нам так і не вдалося змусити їх позувати.

А приїхали ми з двох причин: по–перше, на носі — відкриття сезону і сторіччя київського зоопарку, по–друге, днями прозвучали вкрай негативні оцінки з боку Європейської асоціації зоопарків та акваріумів: мовляв, не бачити Києву там членства, як своїх вух. Прес–служба зоопарку зазначила, що людина, яка поширила такий «наклеп», узагалі не має до Асоціації відношення, але ми вирішили розібратися у всьому самі. По дорозі до Берзіної зустрічаємо зграйку дітлахів, які бігають у накидках з емблемою акції «Жива планета». Згодом з’ясовуємо, що школярі прийшли прибирати зоопарк. Причому «вилизали» вони його на совість: ми з фотокором ніде не помітили жодного викинутого папірця. Чим молодші були діти, тим краще вони працювали, сказали нам. (Утім, маленькі подарунки отримали всі).

Зі Світланою Берзіною ми починаємо інтерв’ю з проблем фінансування. Торік, каже вона, фінансування здійснювалось за принципом «50 на 50»: половина грошей ішла з бюджету, половину заробляли самі. Цього року співвідношення змінилось: третину коштів дає місто, дві третини треба «народити» самим. У бюджеті на зоопарк закладено 8,4 мільйона гривень. Ці кошти частково підуть на реконструкцію центрального входу та на добудову двох павільйонів — «Примати» і «Тропічні ведмеді». А решту коштів на чому заробите? — питаємо ми. На вхідних квитках, на торгівлі сувенірами та ласощами. До речі, атракціони Берзіна прибрала, хоч на них одних можна було заробити чималий куш. Бодай за це їй подяка. За мого дитинства зоопарком тихо їздила стара мила конячка, що катала у возику дітей. І не рипіли жодні каруселі–гойдалки...

Власне, через ті атракціони Київ свого часу і «вилетів» з Асоціації зоопарків. Були й інші порушення — «етичного порядку», зазначає Берзіна. Нині зоопарк на стадії відновлення членства, пояснює вона. «У 2007–му нас виключили на п’ять років, і заяви тоді були дуже категоричні... Але в процесі роботи ситуацію вдалося пом’якшити. Зараз йдеться про те, аби нас достроково поновили в Асоціації», — каже Берзіна.

Zoo must go on

Колекція у зоопарку вже не є молодою, говорить Берзіна. Але київський зоопарк не практикує того, що прийнято в інших містах, зокрема і європейських: віддавати старих тварин у бідніші зоопарки або навіть присипляти їх, залишаючи особу репродуктивного віку. «Наш казуар, наприклад, 1951 року народження. Це наш релікт, подарований зоопарку ще Брежнєвим. До речі, це єдиний в Україні казуар... Нашій бегемотисі Бресті — 51 рік. Не «дівчинка» й носорожиха на прізвисько Трєвога. Стара за своїм біологічним віком левиця Вікі. Ми вже поховали її дітей, а Вікі все ще жива. Слон Бой — 1970 року народження. Але є й молоді тварини. І свій бебі–бум також є: у нас народилася лама, дві антилопи нільгау, багато приплоду у приматів. Тішка і Амба також привели на світ двійко тигренят — це надзвичайно рідкісний випадок, коли тигри розмножуються в неволі. Ми дуже через них перехвилювались, бо Амба народжувала вперше. І «дівчинку», і «хлопчика» відразу забрали від недосвідченої матері і віддали одному з наших найстаріших зоологів. Їх вигодовували буквально з піпетки, я приїжджала на це подивитись і вся з головою «уходила» в тигротерапію» — такими вони були милими і зворушливими», — розповідає директорка.

Водночас вона говорить, що питання закупівлі тварин не є актуальним. Згідно з етичним кодексом Асоціації зоопарків, купівля тварин (та ще й за високими цінами) не підтримується. Між партнерами прийнятий взаємообмін або навіть прийняття тварини в дар. Головне, аби для її утримання було створено належні умови, які контролюють самі дарувателі. Незабаром колекцію зоопарку поповнить прайд африканських левів. Будуть ще чотири види нових тварин, про які Берзіна поки що не хоче розповідати, аби не наврочити.

...А щодо святкування сторіччя, то якихось особливих заходів зоопарк не планує. Мовляв, усе життя — це свято. А якщо не життя, то — рік. Увесь 2009–ий буде проходити як рік, коли київський зоопарк розміняв другу сотню. Тобто з усілякими сюрпризами і приємностями. Так, принаймні, пообіцяли «Україні молодій».

 

Про вусатий–смугастий конфіскат

— Пані Світлано, у вас діє програма «Опіка». Газета «Факти», наприклад, виховує зубра на прізвисько «Фактюша». Ще раніше компанія «Київстар» уклала кошти у жирафів Ейс, Бейс і Діджус. Скільки зараз вдалося зібрати пожертв?

— Чотириста тисяч гривень тільки за перший квартал. Зараз підтягуються комерційні структури. Але найбільше мене радує те, що підключаються звичайні кияни. Одна киянка взяла під опіку лебедів, пожертвувавши 18 тисяч гривень. Знайшлися опікуни й для єнота–полоскуна. Хотів допомагати і шоу–бізнес, але криза, очевидно, завадила.

— Як ви звітуєте перед жертводавцями?

— Щоквартально представляємо їм звіт.

— Черновецький опікує вашого слона, Ірена Кільчицька — тигрів, Казбек Бектурсунов — пінгвінів. Як то кажуть, розмір має значення... Скільки виїдає слон із кишені Черновецького?

— Ірена Реонольдівна поповнила колекцію зоопарку тиграми Тішкою і Амбою...

— Вона їх купила?

— Конфіскувала. Оскільки цих тварини незаконно утримували на території міста, вони були у приватній власності... А щодо слона, то в день він обходиться у 800 гривень. Це найдорожча тварина. З мером укладено контракт, він узяв зобов’язання утримувати слона протягом року.

— Вашого попередника Олексія Толстоухова було звільнено після скандального випадку з мертвим ведмедем: труп тварини два тижні лежав у клітці, і ніхто цього не помічав. Не розумію, як таке могло статися: в клітку що, взагалі ніхто не заходить?

— Олексій Толстоухов не був директором, він тимчасово виконував його обов’язки... Зараз такі випадки неможливі. Ми налагодили систему контролю, внутрішнього аудиту. Щоденно ветеринарна служба обходить кожну тварину. Сама я роблю обходи щонайменше три рази на тиждень. Контролюю усі критичні точки: утримання, прибирання, годування, дезінфекцію. Тепер жодна тварина перебуває під наглядом.

 

Роздача слонів

Біля слоновника «УМ» зачарувала табличка «Слон азіатський. Леонід Черновецький». Фото опікуна 39–річного Боя виставили таким двозначним чином, що погляд відвідувача мимоволі починає шукати найцінніший київський біологічний експонат — столичного мера. Але Бой бродить вольєром один. Переживши тяжку любовну драму, самотній Бой, напевно, вже і не мріє зустріти свою Гьорл. Про слоняче лібідо ми у Світлани Берзіної не запитали, а от загальним станом слоника поцікавились. Виявилось, що Бой переніс уже чотири операції після видалення бивнів і зараз чекає на п’яту. «Час від часу йому потрібен дренаж каналу, який залишився після бивнів. Повністю ці канали не затягуються. Крім того, через неправильне утримання у Боя виникли нарости на ногах, які потрібно видаляти. Для цієї операції ми чекаємо професора з мюнхенського зоопарку», — каже Берзіна.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>