Рибні багатства Азовського моря масово грабують російські браконьєри
Російські браконьєри масштабно грабують рибні багатства Азовського моря на окупованому узбережжі Херсонщини. >>
Українські працівники неабияк впливають на економіку Польщі.
Українці, які працюють у Польщі є однією з найпомітніших сил у польській економіці. За рівнем впливу на економічну ситуацію польської держави вони поступаються лише прем’єр-міністрові країни Матеушові Моравецькому, проте випереджують президента Анджея Дуду.
Про це свідчить щорічний рейтинг «50 найбільш впливових людей польської економіки», опублікований польським аналітичним виданням Gazeta Prawna.
За даними видання, за результатами 2017 року, другою найбільш впливовою «людиною» у престижному списку, після прем’єра Моравецького, стали українці.
У редакційній колонці, газета пояснює своє рішення тим, що сьогодні Польща для свого економічного розвитку потребує іноземних працівників, такими працівниками стали громадяни України.
«Тому у нашому рейтингу ми символічно розміщуємо українців, яких зустрічаємо на кожному кроці: в магазинах, на будівельних майданчиках, на заводах, в перукарнях, скрізь, де існує попит на роботу», – пояснює газета.
Видання звертає увагу на те, що українські імігранти позитивно впливають на стан системи польського соціального страхування, адже вони вносять у неї значні суми.
«Роль українців на нашому ринку праці зростає. Це особливо важливо в контексті демографічних проблем, які нагадують бомбу під нашою економікою. Експерти Організації Об'єднаних Націй називають Польщу однією з тих країн, чисельність населення яких скорочується найшвидше, тож її суспільство швидко старіє. Сьогодні імігранти зі сходу пом’якшують ситуацію і перешкоджають демографічним змінам», – пише Gazeta Prawna.
Утім, журналісти наголошують, що навіть численні мігранти з України у довгостроковій перспективі не вирішать польські проблеми, оскільки українські демографічні проблеми ще гірші, ніж польські.
«Ми також не можемо розраховувати на те, що нові працівники залишаться з нами назавжди. Держава все ще не має міграційної політики і не має уявлення про те, як допомогти українцям, білорусам та іншим вкоренитися у Польщі. Коли багатші країни Західної Європи відкриються для них, то магніт вищих зарплат може привабити їх», – підсумовує польське економічне видання.
Gazeta Prawna зазначає, що кількість українських заробітчан у Польщі стрімко зростає починаючи з 2014 року, тобто після початку агресії Росії на сході України.
Видання нагадує, що, за даними міністерства праці, у 2017 році польські роботодавці подали 1,7 мільйона декларацій про намір працевлаштувати у себе українців. Кількість таких заяв у порівнянні з 2016 роком зросла більш ніж на третину. Натомість порівняно з 2014 роком, коли хвиля міграції з України почала сильно зростати, збільшення склало 350 відсотків.
З 2018 року у Польщі набувають чинності нові правила працевлаштування іноземців. Зокрема, декларацію про намір працевлаштувати іноземця, які були безкоштовні, замінять платні дозволи на сезонні роботи, зокрема – рільництво, садівництво, роботу в туристичній та гастрономічній галузі.
Російські браконьєри масштабно грабують рибні багатства Азовського моря на окупованому узбережжі Херсонщини. >>
Президент Володимир Зеленський заявляє, що зараз в Україні працюють 500 підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК). У цьому пріоритетному виробництві задіяні майже 300 тисяч людей. >>
Міністр енергетики України Герман Галущенко радить українцям бути готовими до всіх можливих сценаріїв навесні-влітку, через російські атаки по енергетичній інфраструктурі. >>
«Я відвідав Запоріжжя на Дніпрі. Тут щодня відбуваються обстріли. Область на 70% окупована росією, тут проходить лінія фронту. За лінією фронту росія здійснює жорстокий окупаційний режим. Там панує насильство та несправедливість», - наголосив німецький дипломат. >>
Висновки учасників переговорів має затвердити 9 квітня Комітет з міжнародної торгівлі Європарламенту. Європейський парламент остаточно затвердить домовленості на сесії в Страсбурзі наприкінці квітня 2024 року. >>
Уряд Данії виділив 40 мільйонів крон (приблизно 5,8 мільйона євро) на відновлення енергетичної інфраструктури України, яка постраждала внаслідок російських масованих обстрілів. >>